Лише 17% респондентів вважають, що всі українці, які перебувають у країні, повинні отримувати громадянську допомогу, тоді як 66% однозначно проти. Ще 7% опитаних залишилися нейтральними, а 10% не змогли визначитися.
Дослідження також торкнулося питання повернення українських чоловіків призовного віку. 62% німців вважають, що ці громадяни повинні повернутися до України, тоді як проти цього виступили лише 18%. Решта опитаних або не визначилися, або заявили, що їм байдуже.
Опитування проводилося 16–17 жовтня і охопило 1 003 респонденти з різних федеральних земель Німеччини. Результати демонструють зростаючу напруженість у суспільстві щодо політики підтримки біженців і відображають популярні настрої серед населення.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, станом на березень 2025 року 701 000 українців мали право на отримання соціальної допомоги, серед них 502 000 були працездатними громадянами віком від 15 до 66 років. У порівнянні з минулим роком кількість працездатних українців зменшилася на 4 300 осіб.
Прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер неодноразово висловлювався за скорочення виплат для українських біженців та збільшення стимулів до працевлаштування. Він вважає, що соціальні виплати іноді знижують мотивацію українців шукати роботу в Німеччині. Зьодер пропонує скасувати виплати Bürgergeld для новоприбулих та спрямувати підтримку на інтеграцію в ринок праці.
Уряд Німеччини також готує законопроєкт, який обмежить державну допомогу для нових українських біженців. Такі зміни можуть вплинути на умови перебування та працевлаштування українців у країні, а також на подальший розвиток програми підтримки.
Експерти відзначають, що ці настрої німецького суспільства частково пояснюються економічними труднощами та зростанням цін. При цьому кількість українців, які працюють у Німеччині, за останні два роки значно зросла, демонструючи готовність інтегруватися в економіку країни.
Загалом результати опитування свідчать про складний баланс між гуманітарною підтримкою та економічними й соціальними реаліями. Настрої населення можуть впливати на політичні рішення та формування майбутньої політики щодо біженців з України.