6 червня 2023 року окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Під водою опинилися понад 80 населених пунктів, тисячі людей були змушені тікати, а дехто назавжди залишився у своїх домівках.
Після підриву 11 із 28 прольотів греблі були зруйновані, через що ГЕС більше не підлягає відновленню.
Як результат терористичного акту – сталося забруднення води, адже в неї потрапило понад 150 тонн технічного мастила з машинних залів.
«Підрив Каховської ГЕС – це один із найважчих злочинів окупантів, який завдав Україні значних втрат. Сьогодні Уряд активно продовжує працювати над ліквідацією наслідків катастрофи. Відновлюється водопостачання, будуються магістральні водогони, розчищаються річки, підтримується аграрний сектор. Ведуться роботи з відновлення ґрунтів та природного балансу, щоб регіон міг повернутися до повноцінного життя», – наголосив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Світлани Гринчук, обсяг втрачених водних ресурсів можна порівняти з половиною запасів деяких африканських країн. Близько 30% природоохоронного фонду Херсонщини було затоплено й втрачено.
В той же час, сума збитків через підрив Каховської ГЕС сягнула $14 млрд.
«Важливо, щоб відбудова враховувала потреби місцевих громад та довкілля. Україна прагне не просто виправити наслідки катастрофи, а зробити цей регіон сильнішим, стійкішим і комфортнішим. Для цього держава залучає міжнародну допомогу, щоб пришвидшити відбудову», – додає Шмигаль.
Станом на 2021 рік площа зрошувальних земель на Херсонщині становила 427 тисяч гектарів, з яких використовували 320 тисяч, з них 44,5 тисяч – на правобережжі.
Після підриву російськими військовими Каховської ГЕС втрачені понад 300 тисяч гектарів зрошуваних земель, зазначає директор обласного Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитро Юнусов в коментарі «Суспільному».
Внаслідок екоциду загинули 11,4 тонн риби та втратили місця існування понад дві тисячі тварин та рослин. Затопленими стали сотні квадратних кілометрів землі.
Нині ж, колишнє дно Каховського водосховища поросло молодняком верби, тополі та інших рослин, а велика кількість поживних речовин (азоту та фосфору), які вивільнилися, сприяла їх швидшому зростанню.