Після масштабного авіаудару Ізраїлю по ядерних та військових об’єктах Ірану й ракетної відповіді Тегерана, світ опинився на межі нового великого конфлікту. США, стратегічний союзник Ізраїлю, активізують військову присутність у регіоні та готуються до можливої участі у війні — хоча рішення президента Трампа досі залишається відкритим.
Іран виступає одним із найзапекліших супротивників Ізраїлю на Близькому Сході. Їхнє протистояння охоплює численні аспекти, але головним залишається ядерна програма Тегерана. Ізраїль сприймає ймовірність появи в Ірану ядерної зброї як серйозну загрозу для свого існування, побоюючись, що вона може бути використана проти нього. Цей конфлікт тягнеться вже багато десятиліть, і Ізраїль неодноразово заявляв про своє прагнення запобігти озброєнню Ірану в ядерній сфері.
Тегеран же наполягає на тому, що його ядерна діяльність має виключно мирний характер і не передбачає створення зброї масового ураження. Однак ізраїльська сторона не довіряє цим запевненням, зважаючи на агресивні заяви іранських лідерів і постійну підтримку груп, що ведуть боротьбу проти Ізраїлю.
До того ж Іран активно просуває так звану «Вісь опору» — коаліцію радикальних і збройних угруповань у регіоні, які об’єднує ворожість до Ізраїлю та США. До ключових учасників «Вісі опору» належать:
- ХАМАС у Секторі Гази (Палестина);
- Хезболла в Лівані, яку Іран підтримує як матеріально, так і військово з моменту її створення у 1982 році. Це угруповання володіє значним арсеналом і часто здійснює обстріли ізраїльської території;
- Єменський рух хуситів «Ансар Аллах».
Іран використовує ці сили як інструмент впливу, діючи через посередників, щоб посилювати тиск на Ізраїль та розширювати свій вплив у регіоні, при цьому уникаючи прямого військового зіткнення.
Ескалація конфлікту: новий етап
13 червня 2025 року — Ізраїль розпочав операцію «Нація левів», широкомасштабні авіаудари по військових, стратегічних об’єктах та ядерних об’єктах Ірану, зокрема по Натанзу, Ісфахану і Тегерану. Наразі підтверджено ліквідацію високопосадовців Ірану та науковців, пов’язаних із ядерною програмою.
Іран у відповідь на удари Ізраїлю запустив понад 150 балістичних ракет та 100 дронів атакувавши Ізраїль, включно з Тель-Авівом та Хайфою. Повідомляється також про використання гіперзвукових ракет Іраном.
14 червня Іран випустив чотири хвилі ракет після ізраїльських ударів по іранських об’єктах ядерної програми. США задіяли протиракетні комплекси Patriot і THAAD. Ізраїльська система «Залізний купол» не змогла знищити всі ракети. Одна з іранських ракет влучила в ядерний дослідницький центр у Тель-Авіві, та ще одна впала поблизу Міністерства безпеки Ізраїлю (Ха-Кір’я). Ізраїльське військове командування закликало громадян не поширювати інформацію про місця падіння ракет.
15 червня В Ірані було знищено два заводи з виробництва «шахедів» та інших БпЛА. Армія оборони Ізраїлю повідомляла, що завдає ударів по пускових майданчиках ракет класу «земля-земля » в центральному Ірані.
16 червня Ізраїль продовжив атаки на Іран. Знову були атаковані військові та стратегічні об’єкти. Один із ударів припав по будівлі МЗС Ірану в Тегерані, стверджують іранські ЗМІ. Іранські удари пошкодили місцеву електромережу в центральному Ізраїлі.
17 червня в Ірані було атаковано численні об’єкти з виробництва зброї, серед яких підприємство, що виробляє сировину і компоненти для ракет класу «земля-земля», які Іран використовує проти Ізраїлю. Були атаковані виробничі майданчики для систем і компонентів, що використовуються в ракетах класу «земля-повітря», призначених для ураження літаків. Ізраїльські ВПС завдали удару по об’єкту з виробництва балістичних ракет в Ходжирі, неподалік від Тегерана, також було атаковано пов’язаний з Корпусом вартових ісламської революції Університет імама Хосейна на сході Тегерана.
18 червня Ізраїль завдав ударів по кількох стратегічних об’єктах на території Ірану. Зокрема, були атаковані ядерні та ракетні об’єкти. За даними Армії оборони Ізраїлю, атакували майданчик із виробництва центрифуг, які використовують для збагачення урану, а також низку об’єктів, пов’язаних із виробництвом озброєння. Ізраїльські військово-повітряні сили завдали ударів по пускових майданчиках балістичних ракет в Ісфагані.
Позиція США
Трамп заявив, що США готові захищати себе та Ізраїль, якщо Іран вдасться до дій у відповідь. Центральне командування США перебуває у стані підвищеної бойової готовності.
Внаслідок загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном перед США постало питання чи втручатися в конфлікт, адже Ізраїль є стратегічним союзником США. Про це свідчить заява віцепрезидента США Джей Ді Венса у X. За його словами, Тегеран міг би мати цивільну ядерну енергетику без збагачення, однак відмовився від цього, збагативши уран набагато вище необхідного рівня. «Я досі не бачу жодного вагомого аргументу на користь того, що Іран мав право порушувати свої зобов’язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї», — написав він.
Венс заявляє, що Трамп «продемонстрував неабияку стриманість», зосередивши увагу військ на захисті армії та громадян, однак тепер президент може вирішити, що потрібно вжити подальших заходів для припинення іранського збагачення:
«Це рішення, зрештою, належить президенту. І, звичайно, люди мають рацію, коли стурбовані зовнішніми проблемами після останніх 25 років ідіотської зовнішньої політики. Але я вважаю, що президент заслужив певну довіру в цьому питанні. І побачивши це зблизька, я можу запевнити вас, що він зацікавлений лише в тому, щоб використовувати американську армію для досягнення цілей американського народу. Що б він не робив, він зосереджений на цьому».
Трамп закликав Іран до «UNCONDITIONAL SURRENDER» — повної відмови від ядерних програм і зміни політики. Згодом на борту Air Force One він повідомив, що шукає «не перемир’я, а реального кінця» для програми Ірану, окрім того, він закликав Іран до «беззастережної капітуляції» та виступив із погрозами на адресу верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї на тлі зростання напруги між Тегераном та Ізраїлем.
У серії дописів на Truth Social Трамп заявив, що США мають «повний і тотальний контроль над повітряним простором Ірану» і знають місцеперебування іранського верховного лідера.
«Він є легкою мішенню, але там він у безпеці — ми не збираємося його усунути (вбити!), принаймні поки що. Але ми не хочемо, щоб ракети влучали в цивільних або американських солдатів», — зазначив він, додавши, що «наше терпіння вичерпується».
США вже неодноразово втручалися у збройні конфлікти на Близькому Сході, часто під гаслом боротьби з тероризмом, захисту союзників чи недопущення розповсюдження зброї масового ураження. Однак наслідки таких втручань — тривала нестабільність, значні людські втрати та висока вартість — викликають обережність щодо нового конфлікту.
Іран готує ракети та інше військове обладнання для ударів по американських базах на Близькому Сході, якщо Сполучені Штати все ж таки приєднаються до війни Ізраїлю проти цієї країни, пише The New York Times з посиланням на ізраїльських чиновників.
Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що будь-яке втручання Сполучених Штатів у конфлікт на Близькому Сході стане приводом «для повномасштабної війни в регіоні».
Військова активність США в регіоні
За останні три дні з американських баз до Європи було перекинуто щонайменше 30 військових літаків на тлі загострення на Близькому Сході між Ізраїлем та Іраном, окрім цього США також перекинули винищувачі F-16, F-22 і F-35 на бази в Близькому Сході.
Це все вказує на те, що США серйозно готуються до можливого масштабного втручання — навіть якщо формально поки залишаються в оборонній позиції, наближаючись до межі між політичним стримуванням та безпосередньою участю.
Історичний контекст: США та Іран — конфлікт довжиною в десятиліття
Протистояння між Вашингтоном і Тегераном має глибоке історичне коріння. Ворожість між країнами загострилася після Ісламської революції 1979 року та захоплення американського посольства в Тегерані. Відтоді США неодноразово застосовували санкції, кібератаки та військову силу проти Ірану. Один із найбільш напружених епізодів стався у січні 2020 року, коли внаслідок американського авіаудару було ліквідовано генерала Касема Сулеймані, ключову фігуру іранського впливу в регіоні.
У 2015 році було укладено Спільний всеосяжний план дій (JCPOA) між Іраном та країнами «шістки» (США, Великобританія, Франція, Китай, Росія та Німеччина), який обмежував іранську ядерну програму в обмін на скасування частини санкцій. Проте в 2018 році адміністрація Трампа вийшла з угоди, звинувативши Тегеран у порушеннях і почала політику «максимального тиску».
Це рішення різко загострило ситуацію, і Іран поступово відмовився від обмежень, передбачених угодою, розпочавши збагачення урану на рівнях, що наблизились до збройних.