Серед них:
• до 500 балістичних ракет “Іскандер-М” (9М723);
• до 300 крилатих ракет “Іскандер-К” (9М728/9М729);
• до 260 Х-101 (запускаються з бомбардувальників Ту-95 і Ту-160);
• до 280 Х-22/Х-32 (носіями є Ту-22М3);
• понад 400 ракет “Калібр”;
• до 150 гіперзвукових “Кинджалів” (Х-47М2), які запускаються з винищувачів МіГ-31К;
• до 60 ракет KN-23 північнокорейського виробництва.
Крім накопичених запасів, Росія продовжує активне виробництво нових ракет:
• до 60 “Іскандерів-М” на місяць;
• до 20 “Іскандерів-К”;
• до 60 Х-101;
• до 10 модернізованих Х-32;
• до 30 “Калібрів”;
• до 15 “Кинджалів”.
Щодо безпілотників, розвідка зазначає, що РФ має понад 6 тисяч ударних дронів типу “Герань-2” (Shahed-136), “Гарпія-А1”, а також понад 6 тисяч імітаторів (“Гербера”). Поточна добова здатність виробництва таких БПЛА — до 170 одиниць, але до кінця 2025 року Кремль планує вийти на виробництво 190 штук щодня.
За словами військового експерта Сергія Безкрестнова, вже найближчим часом Росія зможе запускати по Україні до 800 «шахедів» щомісяця, що суттєво перевищує нинішні темпи атак. Він наголосив, що Україні варто якнайшвидше масштабувати ефективні засоби протидії, адже часу лишається все менше.
Крім того, за інформацією військового аналітика Павла Нарожного, РФ почала активно використовувати «шахеди» з елементами штучного інтелекту. Ці дрони здатні розпізнавати цілі без зовнішньої навігації та не піддаються засобам радіоелектронної боротьби. На деяких БПЛА були виявлені радіомодеми, які можуть працювати на відстані до 150 км від місця запуску.
Також співзасновник компанії DroneUA Валерій Яковенко заявив, що дрони, імовірно, вже отримують дані в реальному часі для коригування ударів. Це дозволяє ворогу оцінювати ефективність української ППО, слідкувати за маршрутом польоту та навіть точкою збиття БПЛА.
Інформація ГУР демонструє масштабну і системну підготовку РФ до довготривалих масованих атак. Це ставить під серйозну загрозу як енергетику, так і оборонні об’єкти України, особливо з огляду на технологічне вдосконалення «шахедів» та збільшення їхньої кількості. Україна має оперативно реагувати як у виробництві систем ППО, так і в адаптації методів протидії.