Євгеній Романюк — командир зенітного-ракетного взводу 47-ї окремої механізованої бригади «Магура». Його підрозділ боронить небо там, де ворог атакує щодня.
Військовий наголошує: загроза з повітря — одна з найбільших проблем для українських прифронтових територій, зокрема через активне вдосконалення дронових технологій ворогом.
«Противник активно розвиває ударні БПЛА: FPV-дрони на оптоволокні, які неможливо заглушити РЕБом і які долають відстань до 40 км, а також FPV-дрони на радіоуправлінні, що безпосередньо скидаються з крил. Для їхньої підтримки використовуються розвідувальні апарати — “ZALA”, “Орлан”, які можуть одночасно виконувати роль ретрансляторів».
Євгеній пояснює: сучасна війна вимагає не лише технічних засобів, але й швидкої адаптації підрозділів до нових умов. Кожна зміна у технологіях ворога створює нові виклики для української ППО. За словами Романюка, зросла й кількість нічних атак.
«Ми останнім часом почали спостерігати, що атак уночі стало значно більше. До того ж з’явилося багато БПЛА із сутінковими камерами. Раніше польотні завдання виконували або вдень, або вночі, бо період так званого “сіряка” був проблемним: денна камера вже не давала якісної картинки, а тепловізор ще не працював на повну через недостатню темряву».
Нині ж, додає Євгеній, ворог може діяти й у цей «сірий» проміжок часу: «Зараз ми бачимо, що із застосуванням того ж самого FPV-дрона із сутінковою камерою можна спокійно літати: все навкруги сіре, а ти тільки одягаєш VR-окуляри — і вже бачиш картину так, нібито вдень».
У нашому інтерв’ю Євгеній розповів про свій військовий шлях і виклики служби у ППО, пояснив, чим відрізняються дрони на оптоволокні від класичних і які пріоритети розвитку української протиповітряної оборони він вбачає у найближчі роки. Про загрози для прикордонних територій, адаптацію до швидкозмінних повітряних атак та мотивацію, що тримає бійців у щоденній боротьбі — у відео.