Зокрема, Данія, Норвегія, Швеція, Канада, Німеччина та Нідерланди вже пообіцяли внести 2 млрд доларів у межах чотирьох пакетів допомоги PURL.
Тим часом Естонія, Латвія, Литва, Словенія та Фінляндія готуються фіналізувати п’ятий пакет. Водночас за даними видання, зростаюча підтримка створює тиск на держави, які досі не зробили внеску — насамперед Велику Британію та Францію.
Про це передає видання Politico.
Міністр оборони України Денис Шмигаль попередив, що потреби Києва за програмою PURL наступного року можуть сягнути від 12 до 20 млрд доларів.
Глава Пентагону Піт Гегсет, який раніше скептично ставився до військової підтримки Києва, на зустрічі в Брюсселі похвалив ініціативу, заявивши, що постійні інвестиції союзників «мають вирішальне значення для того, щоб допомогти Україні захистити себе й покласти край цьому конфлікту».
«Ми очікуємо сьогодні, що більше країн пожертвують ще більше, що вони придбають ще більше, щоб забезпечити Україну, щоб довести цей конфлікт до мирного завершення», – сказав Хегсет.
Під тиском союзників Іспанія, яка раніше блокувала збільшення оборонних витрат НАТО, вже заявила про готовність приєднатися до програми.
Аналітики зазначають, що для деяких країн, зокрема Британії, стримувальним фактором є брак бюджету, а для Франції — небажання інвестувати у закупівлю американського озброєння.
Наразі в ЄС обговорюють можливість спрямування конфіскованих російських активів на фінансування закупівель у межах PURL. Йдеться про створення репараційного кредитного фонду на 140 млрд євро, питання якого планують розглянути на саміті лідерів ЄС наступного тижня.