За його словами, деякі пункти ще треба краще прописати, і очікується, що в тексті будуть внесені правки після консультацій із зацікавленими сторонами.
Проєкт, який у ЗМІ описують як документ із 28 пунктів, містить положення, що можуть вимагати від України територіальних і безпекових поступок — зокрема обмеження на приєднання до НАТО, можливі внутрішні конституційні зміни і ліміти на чисельність збройних сил, — через що багато європейських партнерів і в Києві зустріли ідею з обережністю, або відкритим спротивом.
У Вашингтоні, за повідомленнями, імовірно розглядають модель, в якій саме США взяли б на себе роль одного з головних гарантів виконання угоди, водночас вимагаючи від європейських країн розділити відповідальність за безпекові гарантії. Келлог підкреслив, що гарантії мають бути достатньо надійними, аби уникнути помилок минулих домовленостей на кшталт Будапешта чи мінських угод.
Реакція міжнародної спільноти була змішаною: низка західних лідерів назвали документ основою для подальшої роботи, а не остаточним рішенням, тоді як критики зауважують, що пропозиція виглядає схильною до російських вимог і не повинна ухвалюватися без повноцінної участі України та європейських партнерів. У Києві офіційні особи поки що відзначають, що розглядають пропозицію, але не дають автоматичної згоди на компроміси, які підривали б суверенітет.
Експерти попереджають, що навіть якщо базова структура угоди погоджена, ключові питання — статус Криму й Донбасу, механізми контролю за виконанням, розмір і джерела фінансування відновлення, а також гарантії безпеки — залишаються предметом жорстких переговорів. Вони наголошують: будь-яке рішення має враховувати інтереси України й гарантувати її здатність захищати себе в довгостроковій перспективі.