Про це заявила Олена Шуляк, яка очолює профільний комітет парламенту.
За її словами, головний принцип майбутнього регулювання – оплата послуг рієлтора має відповідати реальному обсягу виконаної роботи та рівню відповідальності, а не зводитися до “доступу до інформації”, або контакту з власником житла.
Чому це питання підняли саме зараз
Шуляк нагадала, що сьогодні в Україні немає чіткого розуміння, скільки саме фахівців працює на ринку: за різними оцінками їх може бути до 40 тисяч, однак точних даних немає. Через це важко оцінити якість послуг, прозорість ціноутворення та рівень відповідальності посередників перед клієнтом.
Коли можуть з’явитися конкретні правила
За озвученим планом, робота над врегулюванням рієлторської діяльності активізується після просування законопроєкту “Про основні засади житлової політики” (№12377), який готується до другого читання. Після ухвалення цього базового документа комітет планує напрацювати законодавчі пропозиції щодо правил роботи фахівців з нерухомості.
Який підхід пропонують у ВР
У парламенті говорять про створення робочої групи, яка готуватиме пропозиції “без монополій”. Зокрема, Шуляк згадувала, що раніше не підтримувала ідею, коли доступ до професії фактично залежить від сертифікації в одній визначеній організації – такий підхід вважають ризиком монополізації.
Також у публічному просторі вже є приклади законодавчих ініціатив щодо рієлторської діяльності, зокрема зареєстрований раніше проєкт закону №3618.
Якщо регулювання запрацює, очікування від нього такі:
▪️ зрозумілі правила, за що саме платить клієнт
▪️ підвищення відповідальності посередника за результат і ризики угоди
▪️ менше “сірих” схем та спірних комісій, особливо на орендному ринку
▪️ більш прозорі умови роботи для самих фахівців і компаній
Паралельно тема регуляції рієлторського ринку вже піднімалася й на рівні урядових відповідей: там визнавали, що нині ця діяльність фактично не має спеціального правового регулювання і працює в межах загальних норм.