Про це повідомляє Euractiv з посиланням на Міністерство економіки ФРН.
За даними видання, попри те, що Берлін продовжує позиціонувати себе одним із ключових союзників Києва, падіння відображає зміну пріоритетів уряду: від продажу нової зброї на користь довгострокових проєктів.
Найбільше падіння стосується України, повідомляє німецьке агентство DPA. Видані дозволи на суму 1,14 млрд євро охоплюють лише продаж зброї та військового обладнання і не враховують широку військову підтримку України, яка загалом становить близько €9 млрд і включає прямі закупівлі та постачання обладнання, зокрема американської зброї.
За німецьким законодавством, усі експортні поставки зброї та певних військових товарів повинні схвалюватися Міністерством економіки, яким нині керує Катерина Райхе від консервативної Християнсько-демократичної партії.
Представник міністерства зазначив DPA, що нинішня підтримка України частково ґрунтується на ліцензіях, виданих минулого року. Уряд також концентрується на довгострокових проєктах, які “не одразу відобразяться у щорічній статистиці експорту”. Крім того, Україна дедалі більше інвестує у власне виробництво озброєння.
Зміни у пріоритетах експорту зброї призвели до того, що Норвегія стала найбільшим отримувачем німецької зброї після зміни уряду у травні. Осло було надано дозволи на постачання військової техніки приблизно на €1,31 млрд, переважно танків і підводних човнів.
Також значно зросли поставки в Туреччину, зокрема після відкладеного продажу 20 винищувачів Eurofighter у жовтні.
Ульріх Тоден, політик лівого спрямування, який цікавився експортом, критично відзначив “стратегічне” використання поставок зброї урядом Німеччини, зазначивши, що союзники підтримуються незалежно від дотримання прав людини.