Про такі дискусії повідомило Reuters із посиланням на обізнані джерела: у внутрішніх розмовах фігурували суми від 10 до 100 тисяч доларів на людину.
Ідея з’являється на тлі нового сплеску американського інтересу до Гренландії. За даними Reuters, в адміністрації США знову обговорюють різні варіанти “посилення контролю” над островом, а у Білому домі публічно пояснюють інтерес міркуваннями національної безпеки та стримування суперників в Арктиці.
Водночас у самій Гренландії тема відносин зі США стала частиною внутрішньої політичної дискусії. Reuters повідомляє, що лідер опозиції Пеле Броберг закликав до прямих переговорів із Вашингтоном без участі Копенгагена, проте міністерка закордонних справ Гренландії Вівіан Моцфельдт наголосила: зовнішня політика та оборона залишаються у компетенції Данії, тож “обхід” Копенгагена юридично проблемний.
Питання суверенітету має і чітку правову рамку. Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, а механізм можливого набуття незалежності передбачає процедуру самоврядування, зокрема референдум, а також подальші рішення на рівні Данії. Це означає, що навіть у разі зростання підтримки ідеї незалежності, швидкого політичного “трансферу” острова до іншої держави не існує.
Економічний чинник теж відіграє роль у дискусії. Данія щороку надає Гренландії блоковий грант, який, за даними уряду США, становить близько 3,9 млрд данських крон (приблизно 511 млн доларів) і є істотною частиною публічних фінансів острова. На цьому тлі будь–які пропозиції грошових “стимулів” від США можуть сприйматися як спроба вплинути на політичний вибір через соціально–економічні важелі.
Європейські столиці, зі свого боку, публічно підкреслюють принцип самовизначення: у спільній реакції європейські лідери наголосили, що майбутнє Гренландії мають визначати її мешканці та Данія, а не зовнішній тиск.