Археологи в Південній Африці знайшли наконечники стріл віком приблизно 60 тисяч років зі слідами рослинних токсинів, що стало найдавнішим відомим доказом використання отруйної зброї людиною.
Про це повідомляє Live Science з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science Advances.
Знахідку зробили у скельному укритті Умхлатузана, що належить до кам’яної доби культури Ховісонс-Порт. Відкриття свідчить, що мисливці-збирачі застосовували отруту більш ніж на 50 тисяч років раніше, ніж вважалося до цього часу.
Під час аналізу мікроскопічних залишків на кварцових наконечниках ученим вдалося виявити сліди токсинів буфандрину та епібуфанізину. Ймовірно, їх отримували з молочного екстракту рослини “Boophone disticha”, відомої як “отруйна цибулина”, яка й нині росте неподалік від місця знахідки.
Дослідники також зафіксували ідентичні хімічні сполуки на наконечниках стріл XVIII століття з Південної Африки, що свідчить про багатовікове використання однієї й тієї ж біохімічної технології. Водночас давні мисливці застосовували просту однокомпонентну отруту, на відміну від складних сумішей, поширених у пізніші періоди.
Науковці зазначають, що використання повільнодіючої отрути вимагає високого рівня мислення та планування. Мисливці розуміли, що поранена тварина не загине одразу, але з часом ослабне, що полегшить переслідування.
Слід зазначити, що раніше найдавнішим доказом застосування отрути людиною вважалася знахідка віком близько 7 тисяч років з печери Крюгера, а також дискусійні артефакти віком 24 тисячі років із печери Бордер.