За його словами, на сьогодні ефективно протидіяти балістиці здатні лише системи MIM–104 Patriot. Однак навіть вони працюють за певними алгоритмами – для перехоплення однієї цілі інколи необхідно запускати кілька ракет. В умовах затяжної війни це перетворює питання ППО на ресурсне протистояння.
Бескрестнов наголошує, що ракети, якими Росія атакує Україну, виготовлені наприкінці 2025 – на початку 2026 року. Зокрема, виробництво комплексів Іскандер, за наявними оцінками, може сягати близько 60 одиниць на місяць, причому значна частина компонентів має російське походження. Також для ударів застосовуються переобладнані ракети до систем С–300 та С–400.
Експерт підкреслює: у довгостроковій перспективі світові ресурси з постачання ракет до Patriot не є безмежними. Саме тому відповідь має бути комплексною. Йдеться як про участь України у створенні власних, або спільних протибалістичних систем разом із партнерами, так і про масштабне посилення захисту критичної інфраструктури.
На його думку, енергетичні об’єкти стратегічного значення – зокрема великі ТЕЦ і підстанції класу 750 кВ – повинні бути технічно підготовлені до можливих ракетних ударів.
Окремий аспект – економічний. Виробництво балістичних ракет є дорогим процесом, тому санкційний тиск і обмеження доступу Росії до фінансів та технологій безпосередньо впливають на її здатність нарощувати арсенал.