За перші 12 днів нового витка конфлікту російський бюджет міг заробити ще від 1,3 до 1,9 млрд доларів, а якщо нинішня цінова динаміка збережеться до кінця березня, додаткові надходження можуть зрости приблизно до 3,3–5 млрд доларів.
Причина такого ефекту – різке подорожчання нафти після перебоїв із постачанням із регіону Перської затоки та ускладнення судноплавства через Ормузьку протоку. Міжнародне енергетичне агентство вже назвало нинішню кризу найбільшим збоєм постачання нафти в історії: у березні світовий ринок може недоотримати близько 8 млн барелів на добу, тобто майже 8% глобального попиту. На цьому тлі Brent цього тижня піднімався до рівнів, яких ринок не бачив із 2022 року.
Для Росії це особливо важливо, адже нафтогазовий сектор залишається одним із головних джерел наповнення бюджету. Лише надходження від ключового для РФ податку на видобуток нафти в березні можуть майже подвоїтися порівняно з лютим – приблизно до 590 млрд рублів. Це різкий розворот після слабкого початку року, коли російські нафтові доходи просідали, а експорт у лютому, за даними МЕА, впав до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Додатковим фактором для Москви стало рішення США видати 30–денну ліцензію, яка дозволяє окремі операції з російською нафтою, що вже перебуває в морі. За даними Reuters, Вашингтон пояснює це спробою частково стабілізувати ринок і пом’якшити дефіцит сировини на тлі енергетичної кризи. Водночас у ЄС вже закликали США жорстко дотримуватися цінової стелі G7, попереджаючи, що будь–яке послаблення тиску дає Кремлю додаткові ресурси.
Аналітики звертають увагу, що навіть без істотного збільшення фізичних обсягів експорту Росія виграє від самої ціни бареля. Більше того, на тлі перебудови потоків постачання зросли закупівлі російської нафти з боку азійських покупців, насамперед Індії та Китаю, а окремі сорти російської нафти вже продаються з меншим дисконтом, або навіть із премією до окремих еталонів. Це означає, що нафта знову стає для Кремля одним із головних фінансових буферів у період війни та санкційного тиску.