У Верховній Раді опрацьовують законопроєкт щодо комплексної реконструкції застарілого житлового фонду, однак жодних рішень про масове знесення “хрущовок” наразі немає.
Про це заявила голова профільного комітету парламенту Олена Шуляк.
“У нас у великих містах є тисячі хрущовок. Ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства. Є чудові приклади країн Балтії та Німеччини, яким чином відбувалася реновація “хрущовок”. Але війна нам скоригувала всі плани”, – сказала нардепка.
Так, за її словами, чинна ініціатива стосується насамперед реновації та модернізації старого житла, а не тотального демонтажу будинків. Знесення можливе лише в окремих випадках, коли інші способи оновлення будівлі є неможливими після технічного обстеження та економічних розрахунків.
Шуляк наголосила, що в Україні налічується понад 30 тисяч об’єктів застарілого житлового фонду, з яких понад 10 тисяч – це “хрущовки”. У деяких містах їхня частка сягає половини всього житла. Вона зазначила, що відповідний закон вже ухвалений у першому читанні, але потребує доопрацювання. Проте, за її словами, на нього потрібно дивитись комплексно з врахуванням всіх вимог, які стосуються енергоефективності, економічної доцільності та технічного стану будинків.
“Основне питання – хто буде приймати рішення стосовно того, що “хрущовка” буде розселена, а на її місці буде збудована нова”, – пояснила Шуляк.
Слід зазначити, що після доопрацювання законопроєкт планують винести на публічні консультації, оскільки війна суттєво змінила підходи до житлової політики та оновлення житлового фонду. Крім того, для знесення потрібна згода значної частини мешканців, що часто блокує процес, адже для цього потрібно тимчасово відселити мешканців з цього будинку.
“Станом на сьогодні питання реконструкції стоїть не в першому пріоритеті будь-якого міста. Навіть якщо в таких містах, як Київ чи Дніпро, на сьогодні багато таких аварійних “хрущовок”, – зазначила нардепка.