У Хотинській фортеці вкотре обвалилася частина стіни, яка почала руйнуватися ще наприкінці квітня 2026 року. Повторний обвал був очікуваним, оскільки після попереднього руйнування зубці муру на цій ділянці фактично залишилися без опори.
Про це повідомила директорка заповідника Єлизавета Буйновська, передає “Суспільне”.
Перший частковий обвал великої стіни фортеці стався навесні. Тоді мер Хотина Андрій Дранчук назвав пошкодження дуже суттєвими, а серед можливих причин — сильні морози, обміління Дністра та наслідки російських обстрілів.
За словами Буйновської, після першого обвалу запобігти подальшому руйнуванню могли б аварійні роботи, однак провести їх без затвердженого плану та необхідних погоджень було неможливо. Вона наголосила, що Хотинська фортеця є пам’яткою національного значення, тому втручатися в її конструкцію без відповідних рішень не можна. Крім того, проведення таких робіт має бути безпечним для фахівців.
Після нового обвалу ділянку оглянули виїзні комісії за участю представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів. Фахівці дійшли висновку, що через особливості розташування стіни її відновлення буде технічно складним.
Слід зазначити, що мур зведений на стрімкому схилі каньйону, де неможливо застосувати звичайні будівельні конструкції. Наразі на території фортеці проводять передпроєктні дослідження: спеціалісти здійснюють 3D-сканування споруди та георадарне обстеження ґрунтів, щоб визначити можливі порожнини й особливості території.
У заповіднику наголошують, що реставраційні роботи не затягували навмисно.
“Роботи не затягували. Щоб розпочати реставрацію, потрібно провести повний комплекс досліджень і підготувати якісну проєктну документацію. Це надзвичайно складний об’єкт”, — йдеться у повідомленні.
Окремо адміністрація заповідника планує вирішити проблему водовідведення. Згідно з історичними джерелами, раніше фортеця мала дренажну систему, яку згодом засипали під час перебудов, тому опади можуть накопичуватися в окремих місцях та негативно впливати на стан мурів. Для реставрації зараз готують проєктно-кошторисну документацію. Вона має передбачати відновлення всієї пошкодженої ділянки — від південно-західної до північної башти, включно з комендантською вежею. Остаточну вартість робіт визначать після завершення проєктування. До фінансування реставрації планують залучити міжнародних донорів та меценатів.
На сам кінець у заповіднику наголошують, що головна мета — не просто підготувати необхідні документи, а знайти технічне рішення, яке дозволить зберегти пам’ятку на багато років. Саме тому дослідження мають бути максимально точними.
Нагадаємо: Росія пошкодила або знищила майже 2 тисячі пам’яток культурної спадщини в Україні.