Воєнні злочини Росії в повітряному просторі: 2022-2024 роки

25 грудня 2024 року в Казахстані сталася авіакатастрофа: пасажирський літак авіакомпанії Azerbaijan Airlines, що виконував рейс із Баку до Грозного, зазнав аварії поблизу міста Актау. На борту перебували 62 пасажири та п’ять членів екіпажу; загинули 38 осіб, 29 вижили, з них 22 госпіталізовані.

Серед версій причин катастрофи розглядаються зіткнення зі зграєю птахів, вибух на борту та обстріл із землі. Але все ж експерти припускають, що пошкодження фюзеляжу можуть свідчити про ураження ракетою комплексу «Панцир-С1»

Керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко стверджує:

“Літак Embraer 190 азербайджанської авіакомпанії, який летів із Баку до Грозного, було збито російською ЗРК. Літак отримав пошкодження від росіян, і його відправили до Казахстану, замість того, щоб екстрено посадити у Грозному та врятувати життя людей”

Подібні інциденти:

Росія неодноразово ставала учасником авіаційних інцидентів, пов’язаних із порушенням повітряного простору інших країн або помилковим ураженням цивільних об’єктів. З 2022 року зафіксовано кілька таких випадків, зокрема:

• Вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Латвії та Румунії

У 2023 році зафіксовано випадки, коли російські безпілотні літальні апарати порушували повітряний простір Латвії та Румунії, що є країнами-членами НАТО. Ці інциденти підвищують напруженість у регіоні та викликають занепокоєння щодо безпеки повітряного простору. 

“ Російські дрони порушили повітряний простір Румунії та Латвії. Це нагадування: агресивні дії РФ виходять за межі України. Колективною відповіддю союзників має бути максимальна підтримка України зараз, щоб покласти край агресії РФ, захистити життя і зберегти мир у Європі”, — написав очільник МЗС Андрій Сибіга

Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що жоден з випадків не був визнаний достатньо значним, аби викликати будь-яку колективну реакцію НАТО, серед якої положення про взаємну оборону, передбачене статтею 5 Статуту, яка означає, що напад на одного члена Альянсу є нападом на всіх. 

“НАТО засуджує нічне вторгнення Росії у повітряний простір Румунії. Хоча у нас немає інформації про навмисний напад РФ на членів Альянсу, ці дії є безвідповідальними і потенційно небезпечними”, – підкреслив він.

• Перехоплення американського безпілотника MQ-9 Reaper над Чорним морем

У березні 2023 року російський винищувач Су-27 здійснив небезпечне перехоплення американського безпілотника MQ-9 Reaper над Чорним морем, що призвело до падіння безпілотника. Цей інцидент підвищив напруженість між Росією та США.

Командувач ВПС США генерал Джеймс Хекер зазначив: «Наш безпілотник MQ-9 виконував звичайну операцію в міжнародному повітряному просторі, коли його перехопив і вразив російський літак, це призвело до катастрофи та повної втрати MQ-9»

За словами представників командування, цей інцидент – приклад агресивних дій російських пілотів під час взаємодії з літаками США та союзників у міжнародному повітряному просторі, у тому числі над Чорним морем. Ці агресивні дії російського авіаційного екіпажу небезпечні та можуть призвести до прорахунків і ненавмисної ескалації.

• Порушення повітряного простору Польщі російськими ракетами

24 березня 2024 року під час ракетного обстрілу України одна з російських крилатих ракет порушила повітряний простір Польщі, перебуваючи там 39 секунд

Польський міністр зауважив, що «його країна дуже часто приводить у готовність F-16 через ракетні по території України». Однак, за його словами, Польща збиватиме над своєю територією російські ракети за умови, якщо вони становитимуть загрозу «для будь-якого місця в Польщі чи інших країн-членів НАТО».

«Не було такого випадку, коли б ракета була націлена на ціль на польській території, але так, минулого тижня польські F-16 злетіли і були готові захищати територію біля кордону», – заявив Косіняк-Камиш.

• Порушення повітряного простору Фінляндії російським військовим літаком

У червні 2024 року російський військовий літак порушив повітряний простір Фінляндії, що викликало занепокоєння щодо безпеки в регіоні.

“Ми серйозно ставимося до ймовірного територіального порушення та негайно розпочали розслідування”, – заявив міністр оборони Антті Хяккянен.

Літаки військово-повітряних сил Фінляндії візуально ідентифікували російський літак. Як зазначає агенство, останній подібний інцидент стався в серпні 2022 року, коли два російські винищувачі влетіли в повітряний простір Фінляндії. У квітні 2023 року країна стала членом Альянсу.

Юридичні наслідки та міжнародне право

Відповідно до міжнародного права, зокрема Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію, порушення повітряного простору та ураження цивільних об’єктів є серйозними правопорушеннями. Держави, винні в таких діях, можуть нести відповідальність у вигляді санкцій, компенсацій постраждалим та інших заходів, визначених міжнародними організаціями, такими як Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO).

У випадку підтвердження причетності Росії до катастрофи в Казахстані, міжнародна спільнота може вимагати проведення незалежного розслідування та притягнення винних до відповідальності. Це може включати запровадження додаткових санкцій, обмеження участі в міжнародних авіаційних організаціях та інші дипломатичні заходи.

Такі дії можуть призвести до серйозних наслідків для держави-порушника. Зокрема, Росія вже зазнала певних санкцій та обмежень у сфері авіації:

• Виключення з керівних органів ІКАО: У жовтні 2022 року Росію не переобрали членом керуючої ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), що свідчить про втрату довіри міжнародної спільноти до дотримання Росією авіаційних стандартів.
• Вихід із суперечки у справі MH17: У червні 2024 року Росія заявила про припинення участі у розгляді скарги Австралії та Нідерландів у Раді ІКАО щодо збиття рейсу MH17, що може свідчити про небажання співпрацювати у встановленні істини та відповідальності за трагедію.
  

 Ці випадки підкреслюють необхідність посилення міжнародного контролю та відповідальності за порушення повітряного простору та безпеки цивільної авіації. Прозорі розслідування та притягнення винних до відповідальності є ключовими для запобігання подібним інцидентам у майбутньому.

Чи достатня реакція НАТО?

На сьогоднішній день реакція НАТО на ці інциденти є неоднозначною. З одного боку, Альянс засуджує такі дії, посилює повітряний патруль та демонструє солідарність з постраждалими країнами. З іншого боку, критики зазначають, що реакція НАТО є недостатньо жорсткою і не стримує Росію від подальших провокацій.

Чому реакція НАТО недостатня?

• Відсутність єдиної стратегії: Не всі країни-члени НАТО мають однакове бачення ситуації та готові до рішучих дій.
• Страх ескалації: Існує побоювання, що жорсткіша реакція може призвести до небажаної ескалації конфлікту.
• Політичні міркування: Деякі країни-члени НАТО мають тісні економічні зв’язки з Росією і не бажають погіршувати відносини.

Ситуація з порушеннями повітряного простору Росією вимагає негайних і рішучих дій з боку міжнародної спільноти. НАТО має зіграти провідну роль у забезпеченні колективної безпеки і стримуванні російської агресії.