Взаємодія між Україною та Республіканською партією США є важливим аспектом зовнішньої політики обох країн, що визначає їхні стратегічні інтереси на глобальній арені. З початку незалежності України у 1991 році, а особливо після російської агресії в 2014 році, підтримка США стала критично важливою для забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України. Республіканська партія, незважаючи на свою політичну орієнтацію, часто демонструвала сильну підтримку Києва, особливо в питаннях безпеки та економічної стабільності. Водночас політичні зміни в США, внутрішні дебати та зовнішньополітичні пріоритети можуть впливати на подальший розвиток цих відносин. В цьому контексті важливо проаналізувати, які перспективи відкриваються перед Україною в співпраці з Республіканською партією, та які фактори будуть визначати ці відносини в майбутньому.
Ретроспектива відносин України та Республіканської партії США від 1991 року до сьогодення
З моменту проголошення незалежності України у 1991 році США швидко визнали нову державу, і підтримка демократії та реформ стала важливою частиною американської політики. Адміністрація Джорджа Буша-старшого, представника Республіканської партії, відігравала ключову роль у врегулюванні питання ядерної зброї в Україні, що завершилося підписанням Будапештського меморандуму 1994 року. Підтримка України була спрямована на зміцнення її суверенітету та територіальної цілісності.
Під час каденцій Джорджа Буша-молодшого Республіканська партія активно підтримувала демократичні перетворення в Україні. Помаранчева революція 2004 року отримала значну підтримку з боку США. Адміністрація Буша підкреслювала важливість демократичних виборів та боротьби з корупцією, а також активно просувала ідею євроатлантичної інтеграції України, зокрема її прагнення до членства в НАТО.
Попри те, що в період з 2008 по 2016 роки президентами США були демократи (Барак Обама), Республіканська партія залишалася впливовою силою в Конгресі. Вона виступала за посилення військової підтримки України після російської агресії 2014 року та анексії Криму. Законодавці-республіканці сприяли ухваленню рішень щодо надання Україні летальної зброї, попри певну стриманість адміністрації Обами.
Президентство Дональда Трампа у 2016-2020 роках як члена Республіканської партії, принесло певну непередбачуваність у відносини з Україною. Хоча адміністрація Трампа схвалила постачання Україні летальної зброї, включно з протитанковими ракетами Javelin, скандал із затриманням військової допомоги Україні у 2019 році (відомий як “український кейс”) викликав занепокоєння щодо стабільності підтримки. Проте багато конгресменів-республіканців продовжували підтримувати Україну у її боротьбі з російською агресією.
Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році республіканці в Конгресі активно виступали за збільшення військової та фінансової допомоги Україні, хоча у партії почали з’являтися голоси, що закликали до більш обережного підходу. Водночас ключові фігури, як-от Мітч Макконнелл, послідовно підкреслювали важливість підтримки України як питання захисту глобальної безпеки та протистояння авторитаризму.
Як змінився Дональд Трамп
Дональд Трамп за свою багаторічну кар’єру, яка охоплює бізнес, розваги та політику, зазнав значних змін у своїй публічній персоні, стилі лідерства та підходах до питань, які визначають його місце в історії США. На початку своєї кар’єри, у 1970-1990 роках, Трамп був відомий як харизматичний і амбітний забудовник. Він зосереджувався на будівництві розкішних хмарочосів, готелів і казино, ставши обличчям компанії Trump Organization. У цей період він створив образ успішного бізнесмена, активно користуючись медіа, щоб популяризувати своє ім’я як бренд.
У 2004 році Трамп став зіркою реаліті-шоу The Apprentice. Це шоу зробило його медійною іконою, популяризувавши фразу “You’re fired!” і ще більше зміцнивши його імідж як авторитарного, але креативного лідера.
Під час президентської кампанії 2016 року Трамп трансформувався з бізнесмена в політичного лідера, граючи на емоціях виборців. Він відмовився від традиційного політичного стилю, обравши популістський підхід, що включав провокаційні заяви, обіцянки “зробити Америку великою знову” (Make America Great Again) і критику істеблішменту.
Під час свого президентства Трамп залишався непередбачуваним і поляризаційним лідером. Він зробив акцент на політиці “Америка передусім”, що включала жорстку імміграційну політику, економічний протекціонізм і прагнення до скорочення ролі США у міжнародних альянсах.
Після поразки на виборах 2020 року Трамп продовжив залишатися важливою фігурою в Республіканській партії. Його риторика зосереджена на критиці адміністрації Джо Байдена та твердженнях про фальсифікацію виборів 2020 року. Він також розглядається як один із можливих кандидатів на президентських виборах 2024 року.
«Ми не можемо сказати, що у Трампа існує якась ідеологія, тому що протягом певного часу він був зареєстрований як виборець демократичної партії, і навіть існує збережений чек, де Дональд Трамп жертвує молодій Камалі Гарріс 5000 доларів на її кампанію на виборах прокурора Нью Йорка. Тобто, коли ми кажемо, що Трамп – представник якихось правих сил і таке інше, ми маємо робити поправку, що він все-таки політик-прагматик, який в середині США побачив цей тренд, його вдало осідлав, колись непогано перефарбувався з демократів у нові, більш радикальні республіканці, і зараз він має унікально великий вплив на партію. Тому що в перший строк у Трампа була потреба якимось чином ще взаємодіяти зі старими елітами» – Ярослав Божко, політолог
Очікування від співпраці України та Руспубліканської партії США
«Говорячи про перспективи співпраці України з Республіканською партією США, потрібно наголосити на тому, що українська влада почала рух на зближення та взаємодію з цією партією ще задовго до того, як лідер цієї політичної сили переміг. Якщо ми охарактеризуємо Республіканську партію як більш рішучу і таку, яка більш динамічно буде впроваджувати захист національних інтересів США через силу, то можна зазначити, що Україна в цьому випадку стає в кут зору Республіканської партії і зовнішньої політики США найкращим чином, бо саме Україна стає тією платформою, через яку можна говорити про вплив на Росію.
Враховуючи, що республіканська партія дуже, скажімо так, гостро критикувала якусь млявість та бездіяльність демократичної партії, В цьому контексті можна очікувати рішучих дій з боку республіканців за правління Трампа. І треба також враховувати, що республіканська партія сьогодні має більшість і в Сенаті, і в Палаті представників Конгресу США. На сьогодні ми розуміємо, що США – це країна, в якій все ж таки не одноосібне рішення приймає президент, і він дуже сильно залежить від Конгресу. Враховуючи, що всі гілки влади сильно переплетені і вони всі зараз належать саме більшості з боку республіканської партії, можна говорити про рішучі кроки і без затримок участь Сполучених Штатів, В тому числі і в українському просторі.
Про перспективи в даному контексті можна зробити висновок в тому, що українська влада це розуміла, розуміла заздалегідь, не робила гостру ставку на демократів під час виборів, а співпрацювала з обома партіями, з обома кандидатами на пост президента. І враховуючи, що вже відбувалися і зустрічі на рівні президента України з новообраним президентом Трампом, і делегації від України зустрічалися з верхівкою республікан України на партійному рівні саме з Республіканською партією і очікувати від них рішучих дій щодо врегулювання конфлікту України з Росією» – Іван Головко, доцент кафедри міжнародних відносин Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, кандидат політичних наук.
«Якщо аналізувати перше президентство Дональда Трампа, можна побачити, що республіканці мають проукраїнську позицію. Саме під час його першого президентства взаємовідносини між Києвом і Вашингтоном почали покращуватися. Республіканці були більш активними, ніж демократи, у питаннях допомоги Україні. Саме під час першої каденції Трампа було знято ембарго на постачання зброї Україні та відправлено перші Javelin, які потім на початку війни зіграли дуже важливу роль.
Цілком можна вважати, що політика республіканців під час другої каденції Трампа не зміниться в негативний бік для України, а навпаки, лише може посилитися. Останнім часом республіканці почали говорити про природні поклади літію та рідкісноземельних металів в Україні. Це дуже важливі ресурси для технічного виробництва, таких як батареї та інша електроніка, а також для військового виробництва США. Це є дуже важливим пунктом для них, вони зацікавлені в тому, щоб ці ресурси не потрапили до рук РФ, які, в свою чергу, можуть продавати їх головному конкуренту США — Китаю.
Політика республіканців загалом є активнішою, ніж у демократів, що може вплинути на швидкість і якість наданої фінансової та військової допомоги нам у боротьбі за нашу свободу. Маю цілком позитивні прогнози щодо співпраці між Банковою та Білим домом після приходу Трампа в січні 2025 року» – Ілля Нікітенко, політолог.
Взаємодія України з Республіканською партією США залишається важливою для нашої країни, особливо в умовах війни з Росією. Підтримка США, зокрема з боку республіканців, є ключовою для забезпечення нашої безпеки та економічної стабільності. Попри можливі зміни у політичній ситуації в США, основні напрямки співпраці — це оборона, економіка та підтримка демократичних реформ в Україні. У майбутньому Україна може розраховувати на посилення цієї співпраці, якщо зуміє врахувати внутрішні зміни в США та глобальні виклики.