Доступність ліків — одне з ключових питань охорони здоров’я, особливо під час війни. На тлі обговорення нового законопроєкту про регулювання фармацевтичного ринку у суспільстві піднімається питання: що насправді впливає на вартість препаратів.
Народний депутат України Сергій Кузьміних 24 січня 2025 року виступив під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування, запропонувавши розробити у 2-тижневий строк законопроєкт щодо регулювання аптечної та фармацевтичної діяльності. Також він уточнив, що мова йде про врегулювання діяльності виробників ліків, дистрибʼюторів та аптечних закладів.
Кузьміних нагадав, що новий Закон України від 28 липня 2022 р. Nº2469-Х «Про лікарські засоби» імплементований з окремими положеннями законодавства ЄС та врегульовує питання, повʼязані з обігом лікарських засобів, визначає права та обовʼязки юридичних і фізичних осіб, повноваження органів державної влади і посадових осіб.
Проте, за його словами, поза регулюванням залишається питання реалізації лікарських засобів як фармацевтичної послуги.
Чому ліки в Україні коштують саме стільки
Ціни на лікарські засоби в Україні формуються під впливом багатьох чинників. Важливу роль відіграють такі фактори, як державне регулювання, рівень конкуренції на фармацевтичному ринку, система оподаткування, логістичні витрати та цінова політика виробників і аптечних мереж.
Основні чинники, що впливають на вартість ліків в Україні:
- Податки та націнки. В Україні діє ПДВ на лікарські засоби (7% або 20% залежно від категорії товару), а також граничні рівні націнок для оптових і роздрібних торговців.
- Курс валют. Велика частка ліків імпортується, а коливання курсу гривні безпосередньо впливає на кінцеву ціну.
- Витрати на логістику та розмитнення. Вартість перевезення, зберігання та митне оформлення додає до кінцевої ціни ліків.
- Конкуренція на ринку. В Україні працює велика кількість аптечних мереж, що інколи призводить до цінової конкуренції, але не завжди означає зниження цін.
- Державне регулювання. Деякі ліки входять до програми «Доступні ліки», що дозволяє пацієнтам отримувати їх безкоштовно або з доплатою, але це стосується обмеженого переліку препаратів.
- Маркетингові витрати. Витрати на рекламу, просування та створення бренду також закладаються у кінцеву вартість.
Хто формує ціну
Дослідження структури формування цін на ліки показує такий розподіл між учасниками ринку:
- базову вартість препарату близько 72% — формують виробники;
- дистриб’ютори — до 10%;
- аптеки — орієнтовно 18%.
«Ключовий ціновий вплив справляють імпортери ліків і виробники», — розповідає фінансовий аналітик Олексій Кущ, спираючись на дані аналітичної компанії Proxima Research, яка спеціалізується на дослідженні фармринку.
Саме на рівні виробництва закладається той ціновий базис, який потім визначає кінцеву вартість препарату.
Роль виробників, дистрибʼюторів та аптек
Першим етапом у формуванні ціни є встановлення виробником оптово-відпускної ціни. У свою ціну завод включає:
- Вартість сировини та упаковки;
- Виробничі витрати;
- Заробітну плату працівників, медичних представників;
- Постійні витрати (амортизація, комунальні послуги, реклама);
- Логістика до складу виробника.
Дистриб’ютор
Ситуація на ринку дистрибуції в Україні значною мірою подібна до європейської та американської моделей. Однак, на відміну від них, в українській практиці провідні дистриб’ютори не володіють великими аптечними мережами, що сприяє посиленню конкуренції в цьому сегменті ринку.
Аналітична компанія IQVIA провела дослідження фармацевтичного ринку 17 східноєвропейських країн і виявила, що консолідація в дистриб’юторському сегменті цих країн уже перевищує 75%. Цікаво, що при цьому аптечні мережі інтегровані в структуру дистриб’юторів. Дослідження «Industry Research. Pharma Distribution» аналітичної компанії Gain.pro також підтверджує високий рівень консолідації в гуртовому сегменті на європейському фармацевтичному ринкові.
Зважаючи на те, що частка провідних дистриб’юторів, як-от БАДМ та ОПТІМА-ФАРМ, також перевищує 75%, можна стверджувати, що український ринок відповідає глобальним трендам.
Аптеки
Аптеки, своєю чергою, встановлюють власну маржинальність при продажі кінцевому споживачу. Так, у суму націнки аптечні мережі закладають витрати на оренду приміщень, заробітну плату працівників, податки та заробіток. Маржинальність аптек зазвичай не перевищує 22%. Водночас, націнка на препарати, які входять до Нацпереліку, згідно з законодавством, не може бути більше ніж 15%.
В Україні ціни на певні лікарські засоби регулюються державою, особливо якщо вони закуповуються за бюджетні кошти. Виробники мають право встановлювати свої ціни, але для деяких категорій препаратів існують жорсткі обмеження, що забезпечують їх доступність для населення.
Так, для ліків, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, у разі їх закупівлі за бюджетні кошти гранична роздрібна надбавка відповідає розміру до 10%. При цьому на роздрібному ринку націнка є диференційованою і становить 25-50% залежно від вартості упаковки препарату.
Ціни на ліки порівняння України та ЄС
Порівняння цін на ліки в Україні та країнах ЄС демонструє як переваги, так і недоліки українського ринку.
Основні відмінності між Україною та ЄС:
- Ціна на генерики. В Україні багато генеричних препаратів (аналогів оригінальних ліків), які коштують дешевше, ніж у ЄС. Проте якість і ефективність таких ліків можуть відрізнятися залежно від виробника.
- Ціна на імпортні препарати. В Україні імпортні ліки часто дорожчі, ніж у ЄС, через логістичні витрати, націнки та валютні коливання.
- Система реімбурсації. У багатьох країнах ЄС пацієнти отримують компенсацію за витрати на ліки через страхову медицину. В Україні така система діє частково і лише для окремих груп ліків.
- Державний контроль. В ЄС існує жорсткий контроль цін на основні ліки, що обмежує можливості аптек та виробників встановлювати надмірні націнки. В Україні ж ціни на більшість ліків регулюються ринковими умовами.
В Європейському Союзі діє комплексна система підтримки доступності ліків. Її основа — реімбурсація (механізм повного або часткового відшкодування вартості) та розвинене медичне страхування. Результат — пацієнт часто платить лише частину вартості або отримує ліки безкоштовно.
Проте базові ціни на ліки в Україні виявляються нижчими:
- 84% безрецептурних препаратів коштують дешевше, ніж в Європі.
- Для рецептурних ліків показник становить 78%.
- Середня ціна упаковки в Україні на 30% нижча за європейську.
До прикладу, популярний знеболювальний препарат Нурофен в Україні коштує 189 — 345 гривень за упаковку на 24 капсули, а в Європі — від 7,39 євро або ж 322,10 гривень за упаковку на 20 капсул. Різниця в тому, що європейський споживач часто платить менше завдяки компенсаціям, адже в ЄС Потужна система реімбурсації — держава відшкодовує частину вартості, також медичне страхування покриває значну частку ціни. В результаті пацієнт часто платить лише невелику частину або отримує ліки безкоштовно
Ще один приклад — Німесил. В Польщі його ціна менша, ніж у нас, але з однієї простої причини. Німесил у Польщі входить до переліку ліків, ціну на яку компенсує держава.
Ключова відмінність — масштаб реімбурсації. В Україні відшкодовується у 30 разів менше препаратів, ніж в країнах ЄС, а 85% ліків купується власним коштом.
Ризики надмірного регулювання
Одним із ключових механізмів оптимізації цін на ліки є маркетингові договори між виробниками та аптеками. Завдяки цим угодам аптеки отримують від виробників додаткові знижки, які дозволяють знижувати кінцеву ціну для споживачів. Проте нові законодавчі ініціативи пропонують суттєво обмежити або повністю заборонити такі договори.
Маркетинг в аптечній сфері — це механізм зниження ціни. Кошти від маркетингу складають у бюджеті 10% і навіть більше. При цьому бюджети вже перенавантажені витратами на оренду, комунальні послуги, генератори тощо.
Скасування маркетингових договорів призведе до того, що малі аптеки стануть збитковими і будуть змушені закритися, а великі припинять пропонувати ефективні імпортні ліки, оскільки без маркетингових коштів, які дозволяють знижувати роздрібні ціни на дорогі препарати, попит на них суттєво знизиться.
Шляхи до реального здешевлення
Виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко пропонує альтернативний підхід: «Найбільш ефективним методом зниження цін є сприяння конкуренції між виробниками. Штучне регулювання ринку за рахунок цінових обмежень — неефективне, Україна вже мала такий досвід».
Експерти виділяють два ключові механізми зниження цін:
- Договори керованого доступу (ДКД) — прямі переговори держави з виробниками про закупівлі за оптимальними цінами.
- Розширення програми «Доступні ліки» — збільшення кількості препаратів у системі реімбурсації.
«Реального здешевлення цін можна досягти завдяки розширенню програми “Доступні ліки”», — підсумовує Олексій Кущ.
Аналіз показує, що оптимальне функціонування фармацевтичного ринку залежить від балансу між економічною ефективністю та соціальною доступністю. Експерти рекомендують зосередитись на розвитку механізмів державної підтримки та стимулюванні конкуренції між виробниками, які формують основну частку в структурі ціни.
Зеленський хоче розв’язувати питання доступності ліків
Президент України жорстко відреагував на зростання цін на ліки. Глава держави вимагає конкретних кроків для захисту здоров’я громадян.
5 лютого під час наради з міністром охорони здоров’я та представниками Антимонопольного комітету, Зеленський наголосив на неприпустимості завищених цін:
«Те, що роблять із цінами деякі аптечні мережі, абсолютно неприпустимо. І це відповідальність уряду, конкретно — міністра охорони здоровʼя, Антимонопольного комітету».
Президент також заявив, що якщо відповідні рішення не будуть прийняті, він змушений буде прийняти кадрові зміни.
«Я втомився чекати відповідних пропозицій. Часу небагато. Все, що треба зробити, цілком зрозуміло. Потрібні конкретні кроки, конкретні рішення, які дозволять зробити більш доступним захист здоровʼя наших людей. Якщо рішень для доступності ліків не буде, будуть кадрові рішення», – зазначив Зеленський.
Вартість ліків в Україні залежить від багатьох економічних та регуляторних чинників. У порівнянні з ЄС деякі препарати коштують дешевше, проте пацієнти в Україні мають менше можливостей отримувати компенсацію витрат на ліки. Для покращення ситуації необхідно вдосконалювати систему реімбурсації, збільшувати державний контроль та сприяти розвитку конкурентного середовища на ринку лікарських засобів.