Вона наголосила, що Україна закликає до всеосяжного та повного припинення вогню, яке має зупинити атаки на цивільних та критичну інфраструктуру.
Ця заява стала помітною, адже раніше адміністрація Трампа зазвичай була більш стриманою і нейтральною у питаннях війни в Україні. Під час свого першого терміну Трамп намагався встановити діалог із Росією та домогтися миру, іноді уникаючи відкритої підтримки України. Особливо це було помітно в порівнянні з позицією нинішньої адміністрації США.
Під час президентської кампанії 2024 року Трамп обіцяв, що швидко припинить війну між Росією та Україною, якщо повернеться до влади. Однак після свого повернення до Білого дому йому не вдалося змусити російського президента Володимира Путіна припинити бойові дії. Росія також відмовилася підтримати американську ініціативу про безумовне і повне припинення вогню на 30 днів для переговорів, яку підтримала Україна.
Наприкінці липня Трамп поставив Росії жорсткий дедлайн — 50 днів на припинення бойових дій, згодом скоротивши термін до 10 днів, тобто до 8 серпня. Якщо Росія не припинить вогонь до цього часу, Трамп обіцяє посилити санкції. Водночас він відправив до Москви свого спецпосланця Стіва Віткоффа, чий візит експерти, зокрема посол США при НАТО Метью Вітакер, вважають потенційно результативним для переговорів.
Ця позиція сигналізує про те, що адміністрація Трампа хоче зберегти активну роль США у пошуку миру в Україні, незважаючи на її раніше стриманий підхід.