Про це Андреас Моцфельдт Кравік повідомив в інтерв’ю Aftenposten.
Він пояснив, що для країни неприпустимо брати участі в ініціативі, яка ставить під сумнів засади та принципи Організації Об’єднаних Націй.
“Це було б абсолютно неможливо для нас – і не тільки для нас, але й для переважної більшості, принаймні європейських держав, а також багатьох інших держав, – для яких ООН та міжнародне право є опорою їхньої зовнішньої політики”, – прокоментував дипломат.
За його словами Норвегія не може погодитися з чинною версією Ради Миру. Андреас Кравік зауважив, що його здивувало те, що нова рада мала статут, основоположний документ, який стосувався не лише довгострокового миру в Газі.
“Пропозиція, яку ми зараз отримали, – щодо всеохоплюючого органу з досить широкими повноваженнями для роботи над питаннями миру та безпеки, на чолі з “головою Трампом”, як його називають в установчому документі, – була чимось, до чого ми були не зовсім готові”, – сказав Кравік.
Водночас самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що підписав документ про приєднання країни до “Ради миру”, яку запропонував створити президент США Дональд Трамп. За його словами, це відбулося відповідно до процедури, викладеної в листі Трампа.
“Я підписав відповідне звернення до США, що ми готові прийняти їхню пропозицію і стати засновниками цієї Ради”, – заявив Лукашенко.