За умовами договору, британська компанія BAE Systems відповідатиме за виготовлення частин фюзеляжу, фінальне складання літаків та інтеграцію озброєння, тоді як пакет озброєнь мають поставляти через консорціум MBDA.
Уряд Великої Британії заявляє, що угода посилить обороноздатність Туреччини та зміцнить позиції НАТО у регіоні, одночасно зберігши приблизно 20 тисяч робочих місць у британській оборонній промисловості.
Цей контракт став найбільшим експортним продажем винищувачів з Великої Британії за останні майже 20 років.
Раніше Туреччина вже вела переговори з Британією щодо закупівлі 40 винищувачів Eurofighter. Проти продажу виступала Німеччина, оскільки вона є одним із партнерів у консорціумі виробників, але згодом вона скасувала своє заперечення.
Анкара розглядає цей контракт як тимчасове рішення до появи власного винищувача п’ятого покоління KAAN, який має ввійти в експлуатацію орієнтовно з 2028 року.
Однак угода викликала низку запитань:
• Чи зможе Туреччина швидко інтегрувати такі літаки у свій парк з урахуванням логістики, технічного обслуговування та підготовки пілотів?
• Як це вплине на баланс сил у регіоні, зокрема з урахуванням суперництва Туреччини з іншими сусідами по повітряній потужності?
• Яку роль відіграють інтегровані санкції та геополітичні інтереси Великої Британії, Німеччини та інших партнерів у такій угоді?
Цей крок може стати поворотним у розвитку турецької авіаційної стратегії — від залежності від іноземних систем до поєднання міжнародних закупівель із власними розробками.