Він нагадав, що ще у 2024 році пропонував “упорядкувати” Telegram, зокрема зменшити швидкість роботи сервісу, щоб він справді залишався месенджером, а не платформою для анонімних каналів та потенційно підривної діяльності.
“Я не проти месенджерів, не проти навіть Telegram–каналів, але, вибачте, реєструй свій Telegram-канал, показуй, хто за ним стоїть, неси відповідальність за контент, який ти там розміщуєш”, – сказав він.
Буданов підкреслив, що не виступає за просте блокування Telegram. Він пояснив, що анонімні канали, які фактично виконують роль ЗМІ або використовуються для вербування і підривної діяльності, – це вже питання безпеки, а не свободи слова.
“А якщо ти хочеш анонімний Telegram–канал, який за всіма ознаками є класичним ЗМІ, і ти ще й ведеш через нього диверсійну діяльність… це трохи інше питання вже”, – зазначив очільник ОП.
На запитання про можливі конкретні кроки щодо обмеження Telegram в Україні в майбутньому, Буданов відповів коротко: “Побачимо”. Це свідчить про те, що остаточного рішення щодо механізмів та форм регулювання ще немає, і воно може залежати від подальшої оцінки ризиків та реакції суспільства.
Дискусія навколо Telegram триває також у ширшому інформаційному контексті. Експерти та деякі представники влади висловлювали занепокоєння тим, що месенджер може бути використаний для розповсюдження дезінформації, координації ворожої діяльності чи навіть доступу спецслужб до особистих даних користувачів, що, на думку критиків, робить питання регулювання актуальним.
Таким чином, українська влада наразі не планує повної заборони Telegram, але розглядає можливі механізми контролю за його використанням та каналами, які можуть становити загрозу національній безпеці.