Українські воїни щодня стоять на передовій, ризикуючи всім заради свободи країни. Вони зустрічають випробування, які можуть зламати будь-кого, але не їх. Це розповідь про двох військових, які, попри тяжкі поранення, не втратили жагу до життя.
«Коваль» 33 роки
У 2022 році під час боїв на Запорізькому напрямку «Коваль» зазнав серйозного поранення.
«Я відчув такі вібрації по всьому тілу, як наче ти за дріт з дуже потужним струмом схватився. І я зрозумів, що я не витримую стояти на ногах, я рухнув в окоп в якому стояв, впав обличчям вперед. В вухах пищить, я не розумію, що відбувається, що відбулось», — згадує він. Його побратим одразу кинувся на допомогу, наклав турнікети, але під час наступного обстрілу сам отримав поранення.
Залишившись один, «Коваль» з останніх сил зміг підповзти до своїх. «Купа думок про те як ти прожив це життя, що ти зробив, що ти не встиг зробити, за що ти шкодуєш, за зроблене або не зроблене, про рідних. Я розумію, що я вже витікаю кровʼю, в якомусь сенсі переходжу в інші світи. І якісь такі думки, блін рідні, мама, як вони переживуть таку величезну втрату», — «Коваль» згадує свої думки під час поранення. Попри тяжку травму і втрату руки, він не скорився обставинам, а став прикладом незламності.
«Єнот» 22 роки
У червні 2024 року «Єнот» разом із побратимами заходив на нову позицію в Серебрянському лісі. Він наступив на міну ОМЗ-72, яка відома своєю смертельною дією. «Я йшов останній, 4-й в групі і трішки не дійшов, прямо в стежці стояла міна ОМЗ-72 її ще називають «Вєдьма» через те що вона вилітає і в неї такий звук страшний. Я на неї наступив і вона взірвалася в мене прямо під ногою», — розповідає він. Завдяки швидкій допомозі його евакуювали, і, всупереч усім прогнозам, він вижив.
«Я взагалі не мав по факту жити, тому що від цієї міни не виживають а вона ще і взірвалась в мене під ногою», — додає «Єнот». Він проходить реабілітацію, адаптується до нового життя та не втрачає сили духу.
Дивіться їхні історії в нашому сюжеті. Ми підготували цей сюжет у співпраці з благодійним фондом Завжди Вірний та патронатною службою Янголи.
Ці історії — лише частина великої боротьби. «Коваль» та «Єнот» продовжують свій шлях, але їм потрібна підтримка. Вони вже зробили неможливе, пройшли через біль, втрати та випробування, які не кожен витримає. Тепер настав час для нас підставити своє плече допомоги.
Реабілітація, протези та медична підтримка вимагають значних ресурсів. Але разом ми можемо зробити так, щоб вони отримали все необхідне для повноцінного життя. Кожен внесок — це не просто фінансова допомога, а ще один крок до відновлення їхніх можливостей, до нових шансів та здійснення мрій.
Станьте їхнім «янголом» — навіть невеликий внесок може змінити життя. Підтримати збір Янголів на реабілітацію та лікування воїнів.