Бербок балотувалася без суперників і була обрана більшістю голосів — 167 зі 188. росія, яка виступала проти її кандидатури, домоглася таємного голосування.
У Німеччині висунення Бербок викликало суперечку, зокрема вибір розкритикував колишній голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсґен. Він наполягав на тому, що потрібно висунути Гельгу Шмід, яка з 2021 до 2024 року обіймала посаду генерального секретаря ОБСЄ.
«Це обурливо замінювати найкращого та найдосвідченішого в міжнародній сфері німецького дипломата застарілою моделлю», — заявив Гойсґен.
Однак німецький уряд став на захист кандидатури Бербок, а речник Міністерства закордонних справ Штеффен Гебештрайт назвав її «висококваліфікованою для цієї роботи».
Сама Бербок зазначила, що її призначення було «аналогічним призначенню багатьох попередників, які також були колишніми міністрами закордонних справ або колишніми прем’єр-міністрами». За її словами, рішення про її висунення було схвалено разом зі Шмід.
Бербок пообіцяла, що працюватиме над адаптацією ООН до викликів XXI століття, зокрема над реформуванням її структури для скорочення витрат та підвищення ефективності. Крім того, вона запевнила, що відстоюватиме право всіх регіонів і груп бути почутими.
«Наша робота не закінчується в Нью-Йорку, Женеві, Найробі чи Бонні. Але нам потрібно наблизити наші дискусії та інформаційно-просвітницьку роботу до людей», — підкреслила посадовиця.