Завдяки великій кількості меланіну цей гриб здатен поглинати й частково “переробляти” випромінювання, що робить його перспективним біоматеріалом для космічних місій.
Експерименти на Міжнародній космічній станції показали: у мікрогравітації Cladosporium sphaerospermum росте приблизно на 20% швидше, ніж на Землі. Тонкий, всього 2-міліметровий шар грибка вже продемонстрував здатність зменшувати рівень космічного випромінювання, а розрахунки вчених свідчать: приблизно 21 сантиметр такого біошару можуть суттєво захистити людей і техніку на поверхні Марса.
Ідея дослідників – створювати з цього грибка “живі” захисні плити:
▪️ інтегрувати грибний шар у стіни марсіанських помешкань та технічних модулів;
▪️ використовувати його як додатковий екран для обладнання;
▪️ вшивати фрагменти живого матеріалу, або виділений з нього меланін у тканину скафандрів, щоб посилити захист астронавтів під час виходу назовні.
Перевага такого підходу в тому, що грибок самовідновлюється й розмножується: замість того, щоб везти на Марс тонни металу для щитів, достатньо кількох грамів культури – і захисний шар можна “виростити” на місці.