7 лютого Росія здійснила другу з початку року масовану атаку на енергосистему України, під ударом ракет і дронів опинились енергооб’єкти у восьми областях. Внаслідок чого українські атомні електростанції вимушено знизили потужність генерації.
Триває ліквідація наслідків двох масованих атак ворога на енергосистему України впродовж минулого тижня, атомна генерація все ще не працює на повну потужність. Зокрема на Херсонщині у 6 населених пунктах — надзвичайно складні обставини для відновлення, а у Києві більш ніж 1400 багатоквартирних будинків залишаються без опалення.

Шість населених пунктів Херсонської області перебувають у тяжких енергетичних умовах через постійні атаки російських безпілотників. Про це повідомив президент Володимир Зеленський. Регулярні удари дронами призводять до пошкоджень електромереж, а безпекова ситуація ускладнює проведення відновлювальних робіт.
«Через постійні удари безпілотників і, відповідно, надзвичайно складні обставини для відновлення. Обласна влада повинна забезпечити додаткову роботу в цьому напрямі — і захисну, і відновлювальну», — йдеться у дописі.
Водночас ворог регулярно обстрілює Херсонську ТЕЦ. Впродовж лютого росіяни завдали чотири атаки.
«Росія продовжує цілеспрямовані обстріли цивільної енергетичної інфраструктури, намагаючись ускладнити відновлення об’єктів теплопостачання. Координуємо дії з місцевою владою та опрацьовуємо всі можливі варіанти забезпечення теплом», — зазначив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.

Найскладніша ситуація з енергетикою залишається у Києві — у столиці понад 1400 будинків досі без тепла.
Після масованих обстрілів 9 і 13 січня та 3 лютого на лівому березі пошкодили або зруйнували значну частину об’єктів генерації та передачі електроенергії. Унаслідок атак також постраждали системи теплопостачання.
Фахівці провели огляд ушкоджень Дарницької ТЕЦ і виявили, що стан обладнання критичний і на відновлення всіх систем та техніки знадобиться не менш ніж два місяці за умови відсутності нових ударів.

ТЕЦ забезпечувала теплопостачання понад 1100 багатоповерхівок у Дарницькому та Дніпровському районах. Вранці 3 лютого в цих будинках злили воду з опалювальних систем, щоб уникнути розмерзання.
Нагадаємо, що у ДТЕК заявили, що мешканці Дарницького та Дніпровського районів Києва, які після останнього обстрілу залишилися без тепла, отримують більше електроенергії. Електропостачання в цих районах обмежуватимуть лише в пікові години — з 8:00 до 11:00 та з 18:00 до 21:00.
Які перспективи?
Враховуючи критичний стан обладнання Дарницької ТЕЦ та щонайменше двомісячні строки на її відновлення, навіть за відсутності нових ударів, перспективи теплопостачання для лівобережних районів Києва залишаються невизначеними.
У коментарі УНІАН голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зазначив, що альтернативи київським ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 наразі фактично немає. Втім точно оцінити реальний стан Дарницької ТЕЦ складно, адже рівень пошкоджень ще встановлюють.
За його словами, для частини Дніпровського та Дарницького районів Києва, де проживає 400–500 тисяч мешканців, теоретично можливо забезпечити теплопостачання, збудувавши близько 8–10 газових котелень. «Децентралізація — це коли одна сучасна котельня забезпечує теплом цілий мікрорайон», — пояснив він.
Водночас експерт наголосив, що котельні на пелетах або дровах у щільній міській забудові є практично нереальними через вимоги до димових труб.
«Для них потрібні димові труби, вищі за житлові будинки, а в умовах висотної забудови це неможливо».
Коментуючи стан Дарницької ТЕЦ, Попенко зазначив, що остаточні висновки можна буде зробити лише після технічного обстеження, однак перспективи найближчого опалювального сезону залишаються песимістичними.

За його словами, навіть за умови відсутності нових обстрілів, ремонт обладнання та відновлення потужностей потребуватимуть значного часу, ресурсів і кадрів. Будівництво ж нової ТЕЦ або повне заміщення її потужностей може тривати 5–7 років і коштувати близько 100 млн євро.
Масовані удари по енергосистемі свідчать про цілеспрямовану стратегію Росії — виснажити українську інфраструктуру та ускладнити життя цивільному населенню. Попри роботу енергетиків у надзвичайно складних умовах, відновлення потребує часу, ресурсів і безпекових гарантій. Питання забезепечення тепла залишається відкритим, а пошук тимчасових і довгострокових рішень стає критично важливим вже зараз.