Останніми роками Балтійське море стало ареною численних інцидентів, пов’язаних із пошкодженням підводних кабелів та іншої критичної інфраструктури. Багато з цих випадків приписують Російській Федерації, яка, за оцінками експертів, використовує такі дії для перевірки реакції НАТО та створення напруги в регіоні.
Інциденти з пошкодженням підводних кабелів
- 25 грудня 2024 року у Балтійському морі було зафіксовано пошкодження підводного електрокабелю EstLink 2, що з’єднує Фінляндію та Естонію. Цей інцидент стався після 12:00 за місцевим часом. Фінський оператор електромереж Fingrid не виключив можливість диверсії, що вказує на потенційну гібридну атаку. Це може бути спробою Росії дестабілізувати енергетичну безпеку Балтійських країн.
- Крім того, у грудні 2024 року було виявлено пошкодження підводних телекомунікаційних кабелів між Фінляндією та Німеччиною. Що ставить під загрозу інтернет-з’єднання та передачу даних між країнами. Враховуючи зростання активності російських суден у регіоні, ця подія є частиною масштабнішої стратегії тиску на ЄС.
- Жовтень 2023 року: Було зафіксовано пошкодження оптоволоконного кабеля компанії “Ростелеком” у Балтійському морі. Місце пошкодження знаходилося між російським містом Кінгісепп та естонським містом Сілламяе, це могло бути інцидентом технічного характеру, але на тлі посилення гібридної активності Росії в регіоні виникають питання про можливе інсценування. Це могло бути прикриттям для майбутніх диверсій чи перевіркою реакції сусідніх країн на подібні події.
- Листопад 2024 року: Пошкоджено кабель зв’язку між Литвою та Швецією. Представник компанії Telia Lietuva Андрюс Шемешкявічюс повідомив, що кабель був “перерізаний у неділю вранці, близько 10:00”. Факт, що кабель був перерізаний, може свідчити про навмисні дії. Це серйозна загроза, оскільки такі пошкодження порушують зв’язок між країнами і є частиною інформаційної та енергетичної війни. Участь Росії прямо не доведена, але регулярність таких випадків і їхня географія підказують певний вектор.
- Листопад 2024 року: Пошкоджено кабель передачі даних C-Lion1 між Фінляндією та Німеччиною. Фінський провайдер Cinia заявив про виявлення несправності у кабелі, який пролягає від Гельсінкі до німецького портового міста Росток. Пошкодження підводного кабелю C-Lion1, який забезпечує критичний трафік між Фінляндією та Німеччиною, є ударом по європейській цифровій інфраструктурі. Фінський провайдер Cinia швидко виявив несправність, але такий інцидент може свідчити про добре сплановані операції підводних суден, що діють у регіоні.
“Тіньовий флот”
Після того, як у грудні 2022 року були запроваджені перші обмеження на експорт російської нафти, Москва зібрала “тіньовий флот” із понад 400 суден. Наразі вони перевозять близько 4 млн барелів на день і приносять мільярди доларів на рік.
Для придбання судів Росія використовує корпоративні офшорні структури. Це означає, що західним урядам важко визначити, кому належать танкери, хто їх придбав чи хто контролює операції.
З моменту придбання 25 суден перевезли близько 120 млн барелів російської нафти. За консервативною оцінкою в 60 доларів за барель, це принесло Москві 7,2 млрд доларів від нафтового експорту.
Російські нафтові компанії та трейдери спеціально шукали неросійських власників та операторів, щоб приховати зв’язки з такими танкерами, каже експерт з “тіньового флоту” в Гарвардському університеті Крейг Кеннеді.
“Росіяни постаралися якнайдалі дистанціювати Москву від “тіньового флоту”, тому що це значно ускладнює можливість заявити, що це російська ідея”, – зазначив він.
За його оцінками, загалом російські компанії з 2022 року витратили понад 10 млрд доларів на купівлю вживаних танкерів. “Москва свідомо намагається зберегти цю дистанцію як спосіб захисту своїх інвестицій, а також шляхом розподілу їх по багатьох різних організаціях”, – додав він.
Підозри щодо російського “тіньового флоту”
Деякі експерти вважають, що Росія може бути причетною до цих інцидентів, використовуючи свої судна для вивчення місць, де пролягають кабелі та електромережі на дні Балтійського та сусідніх морів. Зокрема, повідомляється про присутність російських та китайських суден поблизу місць пошкодження кабелів. Європейський Союз висловив підозри, що до пошкодження підводних кабелів може бути причетне судно з російського “тіньового флоту”. У відповідь на ці інциденти ЄС уже готує санкції проти “тіньового флоту” Росії.
Реакція НАТО
Дії Росії в Балтійському морі розглядаються як спроба перевірити реакцію НАТО та створити напругу в регіоні. Російські судна неодноразово відключали системи автоматичної ідентифікації, порушуючи міжнародне морське право та ускладнюючи моніторинг їх пересування. Крім того, зафіксовано спроби втручання в роботу систем відстеження інших суден та генерацію неправдивих сигналів.
У відповідь на ці провокації НАТО планує посилити свою присутність у Балтійському морі, збільшивши кількість військово-морських патрулів та покращивши координацію між союзниками. Це має на меті забезпечити безпеку критичної інфраструктури та запобігти подальшим інцидентам. Про це повідомив Генсек НАТО Марк Рютте:
“Я висловив свою повну солідарність і підтримку. НАТО посилить свою військову присутність в Балтійському морі”
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що ці інциденти можуть бути результатом диверсійних дій. Він зазначив:
“Причиною пошкодження двох кабелів передачі даних у Балтійському морі могла бути диверсія. До “гібридної акції” може бути причетна третя сторона”.
Європейський Союз також висловив занепокоєння щодо можливого втручання Росії у ці події. У відповідь на це ЄС готує санкції проти російського “тіньового флоту”, який, за підозрами, може бути причетним до пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі.
Необхідні заходи для НАТО
Для ефективної протидії російським провокаціям у Балтійському морі НАТО слід:
- Посилити моніторинг та розвідку: Використовувати сучасні технології для відстеження пересування російських суден та виявлення потенційних загроз.
- Зміцнити захист критичної інфраструктури: Розробити та впровадити заходи для захисту підводних кабелів та інших важливих об’єктів від можливих диверсій.
- Підвищити готовність сил швидкого реагування: Забезпечити швидке реагування на будь-які інциденти в регіоні для запобігання ескалації ситуації.
- Поглибити співпрацю з ЄС та іншими партнерами: Координувати дії з Європейським Союзом та іншими зацікавленими сторонами для забезпечення колективної безпеки.
Застосування цих заходів допоможе НАТО ефективно протидіяти російським провокаціям у Балтійському морі та забезпечити стабільність і безпеку в регіоні.
Ситуацію з пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі прокоментував Олександр Палій, військовослужбовець Сил Оборони:
“Я би не назвав це повноцінною гібридною війною, поняття “гібридна війна” вперше було застосовано щодо вторгнення Росії в Україну 2014 року, коли росіяни маскували своє пряме втручання під громадські рухи громадян України. Те що наразі відбувається в регіоні Балтики скоріше схоже на агресивний політичний тиск з боку РФ направлений проти активних симпатиків України. Взагалі усі свої закордонні операції проти будь-якої країни колективного Заходу росіяни здебільшого проводять в контексті війни проти України. Наразі колективний Захід задіяв усі можливі дипломатичні та економічні важелі впливу на Росію, залишається лише прямий воєнний вплив, який ви самі розумієте може призвести до дуже непередбачуваної реакції РФ. Хоча, таки залишається ще один дуже суттєвий важіль впливу на росію – Збройні Сили України – тотальна військова поразка РФ на полі бою поховає усі ілюзії та фантазії росіян щодо реінкарнації гегемонії Росії в Європі”
Серія інцидентів із пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі чітко демонструє нові виклики для європейської безпеки. Ці атаки, ймовірно, є частиною ширшої гібридної стратегії Росії, спрямованої на підрив критичної інфраструктури та залякування країн Балтійського регіону.
У відповідь НАТО та Європейський Союз уже почали розробляти заходи з посилення захисту підводних комунікацій, зокрема шляхом збільшення присутності військово-морських сил у Балтійському морі та запровадження нових санкцій проти російського “тіньового флоту”.
Ці події підкреслюють важливість єдності країн-членів Альянсу, активної модернізації оборонних стратегій та інвестицій у захист підводної інфраструктури. Захист кабелів, які забезпечують енергетичну стабільність і телекомунікаційний зв’язок, стає ключовим пріоритетом у новій реальності безпекових загроз для Європи.