Про це агентству BNS заявив міністр закордонних справ Литви Кястутис Будрис, передає LRT.
“Ми однозначно підтримуємо саму ідею і зараз працюємо над підготовкою моделі її реалізації. У політичному плані сумнівів немає – це потрібно робити та добиватися загальноєвропейського консенсусу. Проте технічно потрібно дуже добре підготуватися”, – сказав міністр.
Зокрема, за його словами, для безперебійної роботи системи необхідно підготувати інструменти для обробки великих масивів даних, перевірки їхньої достовірності та інтеграції.
“Це питання не просто заяви, а побудови усієї системи. Я маю на увазі сотні тисяч, а можливо, і мільйони людей, чиї дані нам доведеться закодувати в наших системах і не допустити їхнього в’їзду до Європи”, – наголосив Будрис.
Він додав, що литовські установи здатні впоратися з обробкою таких даних, і не тільки вони. Міністр також повідомив, що обговорював цю ідею з главою МЗС Естонії Маргусом Цахкна, який вже включив сотні російських військових у “чорний список” своєї країни.
На цей час у Литві заяви громадян Росії та Білорусі на отримання національних і шенгенських віз не приймаються, окрім випадків, коли такі звернення підтримує Міністерство закордонних справ Литви.
Обговорення обмежень відбувається на тлі підготовки 20-го пакета санкцій ЄС проти Кремля.
“Чи задовольнить двадцятий – подивимося, зараз якраз іде процес узгодження. Я дуже сподіваюся, що до річниці війни ми зможемо оголосити, що Європа нарешті показала м’язи”, – заявив міністр.
Нагадаємо, МЗС Литви відправило до Міжнародного кримінального суду лист із проханням видачі нових ордерів на арешт російських чиновників, причетних до атак на українську енергоструктуру.