В Ірані вже понад тиждень тривають масштабні антиурядові протести, які стали найкривавішими за останні три роки. Демонстрації охопили більшість регіонів країни та супроводжуються жорсткими сутичками між протестувальниками й силовими структурами.
За даними правозахисників, акції відбулися більш ніж у 270 населених пунктах у 27 із 31 провінції Ірану. Унаслідок заворушень під час демонстрацій кількість загиблих зросла до 36 осіб, затримано понад 2 тисячі людей. Про це станом на 7 січня повідомляє DW.
Одним з епіцентрів протестів став Гранд-базар у Тегерані, де після масового закриття крамниць силовики застосували сльозогінний газ. Найбільш запеклі сутички також зафіксовані в західних регіонах країни, столиці та південній провінції Белуджистан. За інформацією Assosiated Press, сили безпеки намагалися придушити протести із застосуванням вогнепальної зброї.
Чому в Ірані спалахнули протести?
Причиною масових заворушень стала глибока економічна криза. Інфляція в Ірані перевищила 36%, а національна валюта втратила майже половину своєї вартості щодо долара США. Курс іранського ріалу впав до рекордного рівня — понад 1,46 мільйона за $1.
Центральний банк країни скоротив субсидований валютний курс для імпортерів, що спричинило різке зростання цін на базові продукти харчування, зокрема олію, курятину та молочні вироби. Ситуацію ускладнюють дефіцит води та електроенергії.
Перші мітинги розпочалися 28 грудня 2025 року в Тегерані за участі студентів, торговців і власників магазинів. Згодом протести поширилися на інші регіони. У мережі також з’явилися кадри з провінції Хузестан, на яких зафіксовано підпал пам’ятника командувачу Корпусу вартових ісламської революції Касему Сулеймані, ліквідованому США у 2020 році.
Наслідки та реакція влади
З часом вимоги протестувальників вийшли за межі соціально-економічних питань. Люди почали відкрито виступати проти теократичного устрою Ісламської Республіки та вимагати демократичних змін.
Глава поліції Ірану Ахмад-Реза Радан заявив про затримання значної кількості організаторів протестів, які, за його словами, координували дії через соціальні мережі. Лише в Тегерані було заарештовано 40 осіб за нібито «фейкові пости».
До придушення протестів залучені сили «Басідж» — добровольчі воєнізовані формування, що підпорядковуються безпосередньо Верховному лідеру Ірану аятолі Алі Хаменеї. Саме ці сили брали активну участь у розгонах протестів у 2022 році.
Верховний лідер Ірану визнав економічні труднощі, однак заявив про необхідність жорстких дій проти протестувальників.
«Ми розмовляємо з протестувальниками, посадовці повинні розмовляти з ними. Але немає жодної користі від розмов із заворушенцями», — сказав Хаменеї.
Він також звинуватив США та Ізраїль у підбуренні протестів, не надавши доказів. Президент США Дональд Трамп, своєю чергою, заявив, що у разі подальших утисків протестувальників Сполучені Штати «будуть у бойовій готовності».
Попри жорстку риторику, президент Ірану Масуд Пезешкіан повідомив про готовність до переговорів із протестувальниками. Водночас міжнародні фінансові інституції прогнозують поглиблення рецесії в Ірані у 2026 році на тлі можливого посилення санкцій через ядерну програму Тегерана.
Реакція України
На тлі різкого погіршення безпекової ситуації Міністерство закордонних справ України закликало громадян України залишити територію Ісламської Республіки Іран.
«У зв’язку з ускладненням безпекової ситуації на території Ісламської Республіки Іран МЗС України рекомендує громадянам України залишити територію Ірану», — йдеться в заяві відомства.
У МЗС зазначили, що виїзд з країни наразі можливий через міжнародний аеропорт імені Імама Хомейні в Тегерані, а також через сухопутні пункти пропуску на кордонах з Вірменією (Нордуз/Агарак) та Туреччиною (Базорган/Сероу).
Українців просять дотримуватися вказівок місцевої влади, уникати конфліктів із правоохоронними органами та уважно стежити за подальшими повідомленнями офіційних органів.
Сукупність економічної кризи, рекордної інфляції та знецінення національної валюти вивела Іран у фазу глибокої внутрішньої нестабільності. Масові протести, що починалися як соціально-економічні, поступово набули політичного характеру й переросли у пряме протистояння між суспільством і владою.
Жорсткі дії силовиків, численні жертви та масові затримання свідчать про подальше загострення ситуації та високі ризики для цивільного населення. На цьому тлі Іран залишається країною з підвищеним рівнем небезпеки, а перспективи стабілізації ситуації — невизначеними.