Про це заявили члени незалежної експертної місії Московського механізму ОБСЄ під час презентації звіту у Відні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Професор з Франції Ерве Асенсіо зазначив, що МКЧХ працює в умовах складної співпраці з Росією та не має вільного доступу до місць утримання. За його словами, дозволів на візити надзвичайно мало, і вони не дають можливості охопити всі місця перебування полонених.
«Деякі візити відбувалися, але без повного доступу до полонених, і дозволів на такі візити замало, щоб можна було охопити всі місця утримання», — зазначив Асенсіо.
Професорка Вероніка Білкова з Чехії підтвердила, що візити іноді відбуваються, однак російська сторона не дозволяє представникам МКЧХ відвідувати всі локації чи проводити розмови з полоненими наодинці, хоча це є міжнародною нормою.
Білкова також звернула увагу на «непрозору» діяльність російського Національного інформаційного бюро. Воно створене при Міноборони РФ у 2022 році та передає списки українських військовополонених через МКЧХ, проте дані є неповними. На відміну від українського бюро, інформацію про роботу російського практично неможливо знайти у відкритому доступі.
«Інформацію про українське бюро легко знайти в інтернеті, є навіть вебсторінка. Натомість про російське бюро інформації практично немає, десь є лише номер телефону для сімей полонених», — заявила Білкова.
Крім того, шведський професор Марк Кламберг наголосив, що російська влада демонструвала представникам МКЧХ лише тих полонених, які перебували у відносно доброму стані. Хворих чи тих, хто зазнав катувань, від міжнародної організації приховували.
«Все контролювалося російською владою, хоча МКЧХ має мати вільний доступ», — підкреслив Кламберг.