Європейські країни розпочали попередні обговорення можливого відправлення військ до України у випадку досягнення режиму припинення вогню або мирної угоди. Ініціатором цієї дискусії став президент Франції Еммануель Макрон, який прагне активізувати роль Європи у вирішенні конфлікту. На тлі заяв новообраного президента США Дональда Трампа про відмову від розміщення американських військових для гарантування безпеки в Україні, європейські лідери стикаються з необхідністю самостійно вирішувати питання стабільності на континенті.
«Ця тема невипадково зараз підіймається в публічному просторі. Кожна зі сторін бачить в цьому свої можливості. Якщо ми говоримо про власне ініціаторів цієї ідеї, тобто Францію, до прикладу, яка найактивніше торпедує це питання, то їх інтерес полягає в тому, аби за рахунок цієї теми підняти на якісно новий рівень відносини зі Сполученими Штатами». – Максим Джигун, політолог
Однак, навіть на ранніх етапах переговорів, це питання викликало значні розбіжності серед європейських союзників. Виникають суперечки щодо цілей, мандату і доцільності такої місії, що ускладнює її практичну реалізацію.
Наприклад, Німеччина демонструє готовність відігравати значну роль у забезпеченні майбутнього режиму припинення вогню між Росією та Україною, однак наголошує на передчасності прийняття будь-яких рішень щодо миротворчої місії. Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус підкреслив, що залучення Німеччини, як і інших партнерів, залежатиме від конкретних умов припинення бойових дій, мандату місії та згоди обох сторін конфлікту. У Берліні визнають, що питання участі у такій місії викликає більше запитань, ніж відповідей, а також вимагає чіткої координації між НАТО, ЄС і потенційно ООН для забезпечення стабільного миру.
Польща продовжує утримуватися від участі у можливій миротворчій місії. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський 8 березня заявив, що не виключає присутності військ НАТО в Україні, але польський прем’єр-міністр Дональд Туск 12 грудня підтвердив, що Варшава не планує направляти свої війська до України. У Міністерстві закордонних справ Польщі пояснили, що пріоритетом країни є оборона власної території.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що питання миротворців обговорювалося з президентом Франції Еммануелем Макроном. Зеленський позитивно оцінив ініціативу Макрона, зазначивши, що деякі європейські лідери вже висловили підтримку цій ідеї. Водночас він визнав, що процес підготовки до можливого розгортання миротворчої місії є складним і потребує детального опрацювання.
Зеленський також наголосив на необхідності гарантій безпеки для України до моменту її вступу до НАТО. Як один із варіантів таких гарантій, розглядається присутність іноземних військ на українській території, проте це питання потребує подальших переговорів.
«Для нас це може бути своєрідною гарантією безпеки. Тому що якщо буде достатньо велика кількість зброї та європейська армія, це буде для нас певним запобіжником того, щоб росіяни напали так швидко, як вони це зробили у 2022 році. Питання ще в тому, як до цього поставиться Росія, тому що щось мені підказує, що радостей у неї це не викликає. Вони зараз мають просування, вони можуть диктувати умови, тому те, як це буде ними сприйнято, це велике запитання». – Максим Джигун, політолог
Ідея розміщення миротворчих сил обговорюється в Європі ще з початку 2024 року, коли Макрон заявив про можливість відправки військ до України. Проте більшість країн-союзників, зокрема Франція та Польща, зосередилися на постачанні боєприпасів та військової техніки, уникаючи прямих зобов’язань щодо відправки військових.
США зайняли стриману позицію щодо можливої миротворчої місії в Україні. Обраний президент Трамп акцентує на необхідності якнайшвидшого припинення бойових дій та досягнення мирної угоди, але при цьому розраховує, що саме європейські держави візьмуть на себе головну роль у гарантуванні безпеки на континенті. Такий підхід США вказує на прагнення переорієнтувати зусилля та ресурси, залишаючи питання миротворчої місії переважно на європейському рівні.
«Трамп розуміє, що якщо Сполученим Штатам доведеться відігравати роль миротворця і «світового поліцейського», то не вдасться реалізувати передвиборчі обіцянки. А якщо замороженням конфлікту займеться Європа, то це для нього відкриє нові можливості.
Я думаю, що миротворча місія в Україні буде можлива лише у випадку, коли активні бойові дії будуть завершені, коли буде фіксуватися відсутність обстрілів та якихось просувань з боку Росії та подібних речей. Тому якщо Росія на це погодиться, це буде означати, що принаймні на деякий час вони відмовляться від своїх намірів атакувати українські території». – Максим Джигун, політолог
Попри відсутність конкретних рішень, винесення теми миротворчої місії на саміт ЄС свідчить про підготовку до різних сценаріїв розвитку ситуації в Україні. Однак питання залишається відкритим, адже союзники ще не дійшли згоди щодо форматів і мандатів такої місії. Усе це вказує на можливий тривалий і складний шлях до потенційного миру.