На плато Джавахеті, що у Грузії, археологи знайшли масштабний комплекс пам’яток, який може свідчити про існування раніше невідомої цивілізації. Йдеться про мережу поселень, укріплень і поховань, що налічує понад 168 об’єктів.
За даними дослідження, оприлюдненого виданням Heritage Daily, знайдені матеріали датуються періодом приблизно від 3500 до 500 років до нашої ери.
Зокрема, археологи виявили групи укріплених споруд, житлових зон і некрополів, переважно на підвищених ділянках. Серед знахідок – масивні кам’яні “циклопічні” конструкції з необроблених блоків. Деякі об’єкти, за припущеннями вчених, могли використовуватися сезонно – зокрема для скотарства, що свідчить про періодичне, а не постійне заселення.
Особливу увагу привернув курган Баралеті Нацаргора, де археологи зафіксували кілька культурних шарів, сліди пожеж, оборонні стіни та залишки житлових споруд. Через значні шари попелу цю пам’ятку називають “пагорбом попелу”. Серед артефактів – бронзовий сонячний диск із концентричним орнаментом і отворами, який, імовірно, використовувався у поховальних обрядах.
Слід зазначити, що у фортеці Мегрекі на сході плато дослідники виявили безперервну послідовність заселення – від ранньої бронзової доби до середньовіччя. Архітектурні залишки свідчать про багаторазові етапи забудови та повторне використання території. Також знайдено житлові споруди з глиняними конструкціями (ймовірно печами або платформами) та декоративними плитками з геометричними візерунками і слідами кольорових пігментів. Подібне оздоблення є нетиповим для регіону та може вказувати на культурні зв’язки з іншими територіями.
Науковці зазначають, що отримані дані свідчать про складний і динамічний ландшафт, де поєднувалися різні форми господарювання та взаємодія між гірськими й рівнинними громадами. Тим не менш, дослідження тривають.