Падіння народжуваності відбувається на тлі четвертого поспіль скорочення чисельності населення. Офіційні дані також свідчать, що у 2025 році кількість смертей (11,31 млн) суттєво перевищила кількість народжень, через що населення зменшилося до приблизно 1,405 млрд осіб.
Демографи та міжнародні аналітики пов’язують тенденцію з кількома довгостроковими факторами. Серед ключових називають наслідки політики “однієї дитини”, старіння населення та зниження шлюбності, що безпосередньо впливає на рішення заводити дітей. Паралельно зростає вартість життя у великих містах і витрати на виховання, а молодь частіше відкладає створення сім’ї.
Влада Китаю намагається переламати тренд, розширюючи стимули для сімей і переглядаючи окремі адміністративні бар’єри. Зокрема, у Reuters повідомлялося про посилення фіскальної підтримки та запуск/підготовку заходів, спрямованих на здешевлення народження й виховання дітей. Водночас оглядачі зазначають: навіть активні “про–натальні” програми часто дають обмежений ефект, якщо не змінюються базові умови – доходи домогосподарств, доступність житла та дитячої інфраструктури.
Міжнародні оцінки також вказують на глибину демографічного зсуву. За даними ООН (World Population Prospects 2024), Китай входить у тривалу фазу старіння й зменшення населення, що матиме наслідки для економіки, ринку праці та системи соціальної підтримки. Окремі дослідницькі проєкти, що аналізують динаміку фертильності, фіксують наближення показника народжуваності до рівня близько однієї дитини на жінку, чого недостатньо для простого відтворення населення.