Після перемоги на президентський виборах у США Дональд Трамп заявив, що «з метою національної безпеки і свободи в усьому світі» Америка має «придбати» острів Гренландія.
Так, у неділю, 22 грудня, Трамп повідомив про свої наміри купити Гренландію та запропонував співзасновника «PayPal» Кена Хауері як свого кандидата на посаду посла США в Данії.
«З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння і контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю», — написав в своїй соцмережі Truth Social обраний американський президент.
«Люди навіть не знають, чи має Данія якесь законне право на неї, але якщо має, то вони повинні відмовитися від неї (Гренландії — ред.), тому що вона потрібна нам для національної безпеки», — заявив він та додав, що угода про приєднання Гренландії до Сполучених Штатів має відбутися, щою зробити цей острів «знову великим».
Після заяви про намір купити острів син Дональда Трампа відвідав Гренландію буцімто з метою запису подкасту.
«Дон-молодший (син Трампа — ред.) і мої представники приземлилися в Гренландії. Прийом був чудовим. Їм і всьому вільному світу потрібні безпека, захист, сила і мир! Ця угода має відбутися. MAGA. Зробимо Гренландію великою знову!», — йдеться у дописі президента США.
Цікаво, що інтерес до острова Дональд Трамп почав виявляти ще під час своєї першої каденції. Тоді він завляв, що розглядає можливість купівлі Гренландії.
Втім, данські чиновники натомість зазначили, що автономна територія, яка є частиною їхнього королівства, не продається.
Тож, візит, запланований Трампом задля проведення консультації з урядом Данії щодо покупки острова, було скасовано.
Сьогодні ж, відповідаючи на запитання, чи виключає він економічний чи військовий примус для отримання контролю над Гренландією і Панамським каналом, Трамп говорить, що не підтверджує це.
США через розташовану на ній найпівнічнішу американську військову авіабазу, а також через радіолокаційну станцію, яка використовується для виявлення ракетних загроз та моніторингу космоса.
Слід зазначити, що військово-повітряні сили Сполучених Штатів вже використовували територію острова як свою базу у роки Другої світової війни. Тоді, Гренландія формально мала незалежність, але нею опікувалися США й Канада.
Після Другої світової Гренландію повернули Данії та скасували статус колонії, проте, база США на території острова лишилася.
В свою чергу уряд автономії не перший рік виступає за те, щоб скасувати договір між Копенгагеном та Вашингтоном про розміщення на острові ВПС США та переробити базу з військової на дослідницьку.
Як аргумент доцільності таких дій посадовці нагадують про те, що у 1968 році над островом розбився американський літак В-52, який ніс водневі бомби на борту, через що стався викид великої кількості плутонію.
Має Гренландія для Сполучених Штатів ще й інше важливе значення — вона контролює стратегічні морські шляхи на кордоні Північної Атлантики і Арктики, а також популярні повітряні маршрути.
Відповідно, з неї було б найліпше спостерігати за ймовірним шляхом російських міжконтинентальних балістичних ракет, у тому випадку якщо РФ вирішить нанести ними удар по США.
Крім того, з таненням льодовиків територія острова стає більш доступною, а нафтові та газові ресурси збільшують зацікавленість сторін.
Також багата Гренландія й на корисні копалини, зокрема мідь, літій, нікель і кобальт.
Ба більше — води навколо острова, вільні від льоду, створюють можливість нових маршрутів для комерційного судноплавства.
У коментарі для газети «Berlingske» прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відповіла на заяви Дональда Трампа щодо приєднання данського острова до США та зазначила, що Гренландія належить його жителям.
«Я хотіла б чітко заявити, що з точки зору данського уряду, Гренландія належить гренландцям», — стверджує вона.
«Ми всі єдині, і кожен з нас відданий королівству Данія. Від данської меншини в Південному Шлезвізі, що розташована за межами королівства, і аж до Гренландії. Ми належимо одне одному»,— в свою чергу зазначив король Данії Фредерік Х під час новорічної промови.
Крім того, на тлі заяв новообраного очільника США, уряд Данії оголосив про збільшення витрат на оборону Гренландії. За словами міністра оборони Данії Троельса Лунд Поульсена, новий оборонний пакет становитиме щонайменше 1,5 мільярда доларів.
«Ми недостатньо інвестували в Арктику протягом багатьох років. Тепер плануємо зміцнити свою присутність», — пояснює міністр оборони.
В той же час король Данії Фредерік Х змінив королівський герб, зробивши більш вираженими символи: білого ведмедя, що уособлює Гренландію, та барана — символ Фарерських островів.
Водночас глава уряду Гренландії Муте Егеде виступає за незалежність острова від Данії.
Він стверджує, що більшість мешканців острова не задоволені співпрацею з Данією та прагнуть відокремитися.
«Європейський Союз дозволить іншим країнам світу атакувати свої суверенні кордони, ким би вони не були. Ми — сильний континент»,— прокоментував заяви обраного президента США Дональда Трампа Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
Варто зазначити, що крім Гренландії цікавість у Трампа викликають також Канада та Панамський канал.
«Багато людей в Канаді хочуть бути 51-шим штатом. США більше не можуть терпіти величезні торговельні дефіцити та субсидії, які потрібні Канаді, щоб залишатися на плаву», — стверджує він та публікує карту США з Канадою у її складі.
Від панамської влади Трамп зажадав знизити збори для американських суден за транзит через Панамський канал або повернути його під контроль США.
«Канал відіграє вирішальну роль в економіці та національній безпеці Америки», — зазначив він та зауважив, що не дозволить цьому «найважливішому активу» потрапити до неправильних рук, зокрема під контроль Китаю.
Натомість у Німеччині заявили, що взяли до відома заяви обраного президента США Дональда Трампа щодо Гренландії та Канади та наголосили на дотриманні принципу щодо неприпустимості силової зміни кордонів.