Їхні дослідження пояснили, як імунна система розрізняє «свої» та «чужі» клітини й запобігає пошкодженню власних тканин під час боротьби з інфекціями.
Яким було відкриття Сакаґучі?
У 1995 році японський науковець помітив, що навіть миші без тимуса не розвивають автоімунних захворювань. Він відкрив регуляторні Т-лімфоцити — клітини, які стримують надмірну імунну реакцію і захищають організм від самопошкоджень.
Внесок Брунков і Рамсделла
Американські дослідники у 2001 році ідентифікували ген Foxp3. Мутації цього гена викликають у мишей та людей IPEX-синдром — важке автоімунне захворювання, яке впливає на кишківник, підшлункову залозу та шкіру, іноді призводячи до цукрового діабету першого типу та дерматитів. Пізніше Сакаґучі пов’язав цей ген із роботою регуляторних Т-лімфоцитів.
Значення відкриття
Дослідження допомагає розуміти механізми автоімунних хвороб, відторгнення трансплантатів та розробляти імунологічні підходи до лікування раку. Воно розширило знання про те, як організм зберігає баланс між захистом від патогенів і збереженням власних клітин.
Попередні лауреати
Цьогорічна премія — 116-та у цій галузі. У 2024 році Нобелівку отримали Віктор Амброс та Ґарі Рувкун за відкриття ролі мікроРНК, у 2023 році — Каталін Каріко та Дрю Вайсманн за розробку основ для мРНК-вакцин проти COVID-19, а у 2022 році — Сванте Паабо за дослідження геномів вимерлих гомінінів.
Ця нагорода підкреслює важливість фундаментальних відкриттів у розумінні роботи імунної системи та її регуляції.