Про це, 12 січня, повідомили в Головному управлінні розвідки МО України.
За даними ГУР МО України, нова версія безпілотника серії “Э” стала черговою спробою противника адаптувати свої дрони до протидії Повітряних сил України та армійської авіації. Раніше розвідка вже повідомляла про застосування “Ґєрань-5” з авіаційною ракетою класу “повітря–повітря” Р-60, а тепер розкрито конфігурацію з ПЗРК “Верба”.
Як зазначають у ГУР, застосування цієї модифікації передбачає ручне керування оператором у режимі реального часу. Для виявлення та супроводу цілей використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовому обтічнику дрона, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 виробництва КНР.
Зазначається, що механізм застосування зенітної ракети є поетапним. Після виявлення повітряної цілі оператор активує два сервоприводи: перший запускає хімічну акумуляторну батарею та балон з азотом для охолодження головки самонаведення ПЗРК, другий – після досягнення необхідної температури відкриває спеціальну захисну кришку. Спусковий гачок ракети зафіксовано у постійно натисненому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі.
Ключовою відмінністю цієї версії від модифікації з ракетою Р-60 є те, що безпілотник зберігає власну основну бойову частину. На дослідженому зразку фахівці ГУР зафіксували встановлення термобаричної бойової частини ТББЧ-50М. Таким чином, навіть після відстрілу зенітної ракети дрон здатний виконувати своє основне ударне завдання, зокрема з операторським наведенням на наземну ціль.
“Набір блоків та компонентів стандартний для таких “Ґєраней”: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальна “Комєта”, трекер на базі мікрокомпʼютера Raspberry та 3G/4G-модемів тощо”, – зазначили в ГУР.
Окрему увагу в ГУР звернули на інерціальну навігаційну систему: у ній вперше зафіксовано використання 6-осьового інерціального модуля SCH1633-D0I виробництва японської компанії Murata. Цей модуль був представлений наприкінці 2024 року як цивільне рішення для автомобільних систем автономного керування та допомоги водієві.
За даними української розвідки, електронна компонентна база нового безпілотника має міжнародне походження. Її елементи вироблені у США, Китаї, Швейцарії, Тайвані, Японії, Німеччині та Великій Британії.
Нагадаємо, РФ уперше застосувала ударний БпЛА “Ґєрань-5” під час атак по Україні.