У ніч проти 9 січня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ. Під ворожим вогнем опинилися одразу кілька районів столиці. Внаслідок обстрілу загинули щонайменше четверо людей, ще понад два десятки отримали поранення. Серед постраждалих — рятувальники ДСНС та троє медиків, які працювали в Дарницькому районі й потрапили під повторний удар.
Російська атака спричинила значні руйнування: пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури, навчальні заклади та автівки. Цей удар став одним із наймасштабніших по енергетичній системі столиці, особливо з огляду на складні погодні умови — сильні морози, обледеніння мереж і обриви ліній електропередач через падіння дерев.
За інформацією Міністерства енергетики, станом на ранок 9 січня без електропостачання в Києві та області залишалися понад 500 тисяч споживачів.
«Це одна з найскладніших атак для міста. У тому числі через непрості погодні умови. 29 локацій з пошкодженнями. Пошкоджено півсотні будинків, 4 заклади освіти, 18 автівок. За ранковими підрахунками — вже понад 1000 вибитих вікон. Наразі діють стабілізаційні та аварійні відключення електроенергії. Є зниження тиску води на правому березі, окремі відключення в Печерському районі. Є проблеми з водою та теплом на лівому березі. Фахівці роблять все можливе, щоб стабілізувати ситуацію», — повідомив голова КМВА Тимур Ткаченко.
10 січня енергетики працювали безперервно, намагаючись стабілізувати систему. Через пошкодження одного з елементів енергосистеми за командою НЕК «Укренерго» в Києві застосували екстрені відключення. Пізніше фахівцям вдалося вирішили проблему і загальне живлення почали відновлювати, аби зняти екстрені відключення і повернутися до відключень за графіками.
В неділю стало відомо, що без тепла залишилися понад тисяча будинків, хоча водопостачання вдалося відновити повністю. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що одразу після атаки без опалення були близько 6 тисяч багатоповерхівок.
Водночас компанія ДТЕК повідомила про «багато точкових аварій» у столиці через російські атаки, морози та перевантаження мереж. Через це в киян можлива тривала відсутність світла.
12 січня в Міненерго заявили, що відновлювальні роботи в Києві та області тривають, а система поступово переходить від аварійних відключень до прогнозованих графіків.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що найскладніша ситуація зберігається в окремих районах столиці та на лівому березі області.
«Критична інфраструктура працює безперебійно. Понад 7000 Пунктів Незламності розгорнуті по всій державі. Рух основними магістралями забезпечений, дороги розчищає спецтехніка. Органи місцевої влади організовують роботу освітніх закладів з урахуванням погодних умов на місцях».
Станом на вечір 12 січня в ДТЕК заявили, що всі оселі, які залишалися без світла після атаки, знову підключені до енергосистеми. Однак у столиці продовжують діяти стабілізаційні та екстрені відключення.
«У Шевченківському, Подільському, Оболонському, Солом’янському та Святошинському районах діють стабілізаційні графіки. На Лівому березі, а також в Голосіївському та Печерському районах діють екстрені відключення. Оселі мають 3-5 годин зі світлом і 7-12 – без. Просимо киян, у яких зараз є світло, користуватися ним ощадливо й вмикати потужні прилади по черзі. Це допомагає тримати систему стабільною».
Тоді комунальникам вдалося повернути тепло до більшості будинків, хоча майже 800 багатоповерхівок залишилися без опалення.
В ніч проти 13 січня ворог вчергове атакував Київ, у столиці запровадили екстрені відключення світла. У місті виник ще більший дефіцит електроенергії, повідомив мер Віталій Кличко. Без опалення у Києві залишаються майже 500 будинків.
За його словами, ситуація зі світлом у столиці «надзвичайно складна». Енергії не вистачає навіть для забезпечення критичної інфраструктури. Замість трамваїв і тролейбусів на маршрути на правому березі вивели автобуси.
У районах Києва, де є найбільші проблеми із заживленням, за дорученням Уряду ДСНС забезпечує житлові будинки генераторами великої потужності. Вони також знижують навантаження на систему і забезпечують життєдіяльність цілих кварталів.
