Вирішальну роль у припиненні конфлікту відіграв міжнародний тиск. Країни-посередники, серед яких Єгипет, Катар та США, виступили з ініціативами щодо припинення бойових дій. США, зокрема, представили детальний план мирного врегулювання.
Окрім гуманітарних та дипломатичних зусиль, важливу роль відіграли військові й політичні чинники. ХАМАС, попри продовження ракетних обстрілів ізраїльських територій, зазнав значних втрат, оскільки Ізраїль завдав нищівних ударів по його військовій інфраструктурі. Ізраїльська армія знищила ключові тунелі, склади зброї та командні центри, послабивши позиції угруповання. Зі свого боку, Ізраїль також відчував тиск через постійні атаки на цивільне населення та витрати, пов’язані з мобілізацією армії.
Угода про перемир’я передбачає кілька етапів. Перший включає звільнення заручників, які утримувалися ХАМАС, в обмін на звільнення палестинських ув’язнених з ізраїльських в’язниць. Наступним кроком стане часткове виведення ізраїльських військ із сектору Газа та початок гуманітарної допомоги постраждалим. Третій етап включає довгострокове відновлення регіону та можливість подальших переговорів про мир.
Вплив Трампа на перемирʼя
Президент Джо Байден приписав цей успіх місяцям напруженої дипломатії, очолюваної США за підтримки Єгипту та Катару. Він зазначив, що це були одні з найскладніших переговорів, у яких він брав участь.
Однак, навіть посадовці адміністрації Байдена визнають, що для фіналізації угоди знадобилося втручання обраного президента Дональда Трампа. Його майбутня інавгурація та участь його спеціального посланця на Близькому Сході, Стіва Віткоффа, стали ключовими факторами, які допомогли подолати дипломатичний глухий кут, з яким стикалася адміністрація Байдена. Прямий підхід Трампа та його вплив на прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу сприяли досягненню угоди, яка включає 42-денне припинення вогню та звільнення 33 ізраїльських заручників в обмін на палестинських ув’язнених.
Дональд Трамп, попри те, що не перебував на посаді президента під час укладення перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, відіграв важливу роль у цьому процесі. Його обрання створило додатковий політичний тиск, який спонукав сторони активізувати переговори. Спеціальний посланець Трампа на Близькому Сході, Стів Віткофф, взяв участь у вирішальних переговорах, що відбувалися в Досі, допомагаючи сторонам досягти компромісу. Крім того, Трамп тиснув на ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньягу, щоб той погодився на угоду, яка передбачала звільнення заручників в обмін на палестинських ув’язнених. Його активна участь і підтримка Ізраїлю в минулому заклали основу для досягнення цього перемир’я, яке стало важливим кроком у напрямку стабілізації регіону.
Передумови та перебіг війни
Конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС, який тривав 15 місяців, розпочався 7 жовтня 2023 року, коли ХАМАС здійснив масштабний напад на Ізраїль із сектора Газа. Ця атака включала одночасні удари з повітря, моря та суходолу, що призвело до загибелі понад 1 200 осіб, переважно ізраїльтян, та захоплення понад 240 заручників.
Передумовами цього нападу стали внутрішні політичні зміни в Ізраїлі. Наприкінці 2022 року прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу сформував уряд з ультраправих сил, який ініціював суперечливі реформи, зокрема щодо обмеження повноважень судової системи. Це призвело до масових протестів, страйків та зниження боєготовності ізраїльської армії, що, ймовірно, спонукало ХАМАС до активних дій.
Під час початкової атаки ХАМАС випустив понад 2 200 ракет по ізраїльській території протягом 20 хвилин, перевантаживши систему протиракетної оборони “Залізний купол”. Одночасно близько 1 500 бойовиків проникли через кордон, використовуючи вибухівку та іншу техніку для прориву укріплень, що дозволило їм атакувати військові об’єкти та цивільні поселення.
У відповідь Ізраїль оголосив стан війни, розпочавши масштабні авіаудари по об’єктах у Газі та повну блокаду сектора, припинивши постачання води, електроенергії, продовольства та пального. Наприкінці жовтня 2023 року ізраїльські війська розпочали наземну операцію в Газі, що призвело до значних руйнувань та численних жертв серед палестинців. За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, загинуло понад 46 000 осіб, а інфраструктура регіону зазнала масштабних руйнувань.
Конфлікт також поширився на інші регіони Близького Сходу, коли союзники ХАМАС, підтримувані Іраном, здійснили атаки на Ізраїль з територій Лівану, Іраку та Ємену, демонструючи регіональну напруженість та складність ситуації.
Незважаючи на оголошення про перемир’я, його реалізація зіштовхнулася з труднощами. Ізраїльський уряд відклав ратифікацію угоди, звинувачуючи ХАМАС у зміні умов, зокрема щодо ідентифікації палестинських ув’язнених, яких угруповання вимагає звільнити. Водночас, представники США, Катару та Єгипту продовжують працювати над вирішенням цих суперечностей, щоб забезпечити початок припинення вогню.
Попри затримки, угода викликає надію серед багатьох жителів Гази, які чекають на припинення насильства та доступ до гуманітарної допомоги. Перемир’я передбачає масштабне ввезення ресурсів у сектор Газа, де більшість населення перебуває у важкому становищі через руйнування інфраструктури та дефіцит їжі. Однак подальше затягування реалізації угоди може загострити гуманітарну кризу та викликати нову хвилю насильства.