Триває вже другий тиждень активних дискусій навколо запропонованого США мирного плану щодо завершення війни в Україні. Вашингтон говорить про відчутний прогрес у перемовинах, тоді як Київ очікує особистої зустрічі з американським лідером, щоб обговорити низку принципових питань. Ситуація розвивається стрімко, тож усе більше уваги прикуто до того, яким може бути фінальний документ та які наслідки він матиме для української безпеки. Про поточний стан переговорів і те, чого варто очікувати найближчим часом — далі.
Що відомо про мирний план США
19 листопада агенція Axios повідомила, що адміністрація Дональда Трампа нібито веде непублічні перемовини з російськими представниками щодо формування плану завершення російсько-української війни. За інформацією видання, документ включає 28 основних положень. Джерела NBC News також стверджують, що президент США Дональд Трамп начебто вже погодив цей 28-пунктний «мирний план» між Росією та Україною.
Financial Times оприлюднила додаткові деталі цього «мирного плану». Серед них:
- Територіальні поступки: передача Росії решти східного Донбасу, включно з районами, які наразі контролює Україна;
- Скорочення армії: зменшення чисельності ЗСУ вдвічі;
- Військові обмеження: заборона на розміщення іноземних військових та припинення постачання далекобійної західної зброї;
- Зниження рівня обороноздатності: відмова України від низки ключових озброєнь і суттєве скорочення військової підтримки США;
- Гуманітарний блок: надання російській мові статусу другої державної та повернення офіційного статусу структур Російської православної церкви.
За повідомленням FT, українські посадовці, ознайомлені з пропозицією, заявили, що документ значною мірою збігається з максималістськими вимогами Кремля, додавши, що без суттєвих змін він не буде прийнятий Україною.
Увечері 20 листопада президент Зеленський у своєму зверненні підтвердив, що Україна отримала від США пропозиції щодо завершення війни. Він наголосив: «Мир має бути гідним — з повагою до нашої незалежності й суверенітету».
Вже 21 листопада Зеленський заявив, що тиск на Україну зараз є «одним з найважчих» за весь період повномасштабної війни. Країна, за його словами, стоїть перед непростим вибором між «втратою гідності» та ризиком втратити головного партнера, а також між «складними 28 пунктами» та «вкрай важкою зимою» і пов’язаними загрозами.
Також Зеленський провів розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єром Великої Британії Кіром Стармером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, під час яких обговорювали проєкт «мирного плану» США щодо припинення російсько-української війни.
Канцелярія уряду Німеччини повідомила, що європейські лідери підтвердили підтримку України в прагненні до справедливого миру:
«Чотири лідери привітали зусилля США, спрямовані на припинення війни в Україні. Зокрема, вони привітали відданість суверенітету України та готовність надати Україні надійні гарантії безпеки. Вони домовилися тісно координувати свої дії один з одним, з іншими європейськими партнерами та з Вашингтоном з цього питання».
Крім того, Зеленський провів розмову з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом. Сторони погодилися, що Київ, Вашингтон і європейські партнери працюватимуть на рівні радників, щоб «шлях до миру став дійсно працездатним». Водночас президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон встановив дедлайн до 27 листопада, до якого Україна має відповісти на запропонований Білим домом «мирний план».
Зустрічі представників України, США та країн Європи
23 листопада в Женеві відбулися переговори делегацій України, європейських держав і США. Обговорювали як вашингтонську пропозицію, так і зауваження та позиції Києва та європейських партнерів.
Зеленський повідомив, що американська сторона готова врахувати низку пунктів, побудованих на українському баченні й критично важливих для нацбезпеки.
Тим часом Трамп заявив, що від початку розробки 28-пунктного плану команда врахувала додаткові зауваження України й РФ, і тепер залишаються лише «кілька розбіжностей».
«Я доручив своєму спеціальному посланнику Стіву Віткоффу зустрітися з президентом Путіним у Москві, і водночас міністр армії Ден Дрісколл зустрінеться з українцями», — йдеться у дописі.
Він додав, що очікує звіт про прогрес від високопосадовців своєї адміністрації, серед яких віцепрезидент Джей Ді Венс та держсекретар Марко Рубіо.
Подальші перемовини
Трамп повідомив, що готовий зустрітися особисто з президентом Зеленським і президентом Путіним, але лише після фінального узгодження угоди або коли вона буде на завершальній стадії:
«Я сподіваюся на швидку зустріч із президентом Зеленським та президентом Путіним, але тільки тоді, коли угода про припинення цієї війни буде фіналізована або перебуватиме на завершальній стадії».
25 листопада міністр армії США Ден Дрісколл провів зустріч з російськими представниками в Абу-Дабі та презентував їм доопрацьований разом з українською стороною «мирний план».
Своєю чергою керівник Офісу президента Андрій Єрмак за результатами розмови із Дрісколлом заявив, що той приїде до Києва вже цього тижня:
«Готові продовжити працювати максимально швидко, щоб фіналізувати кроки, необхідні для закінчення кровопролиття. Є хороша основа, зроблена в Женеві, і президент Зеленський та вся команда в Києві повністю налаштовані на подальшу роботу. Україна ніколи не була й не буде перепоною для миру».
У цей час президент Франції Емманюель Макрон, підсумовуючи засідання Коаліції охочих, оголосив про створення нової робочої групи з питань гарантій безпеки для України, яку очолять Франція та Велика Британія за участю Туреччини. Також до цього вперше залучатимуть США. Водночас Зеленський під час онлайн-саміту цього об’єднання сказав, що Україна отримала підтримку від 40 держав у протидії російській агресії.
Тим часом Трамп заявив, що американський «мирний план», який спочатку складався з 28 пунктів, тепер скорочено до 22: «Це була тільки мапа. Не план, а концепт. Ми взяли 28 пунктів, залишили 22. Подивимося що відбудеться».
На запитання журналістів, чи не змушує план Україну йти на значні територіальні поступки, він відповів:
«Якщо ви подивитесь на те, як це зараз відбувається, фронт рухається в одному напрямку, тож це земля, яка може дістатися Росії за декілька місяців у будь-якому разі. Тож запитання в тому, чи хочете ви втратити ще 50-60 тисяч людей?»
Водночас президент Зеленський раніше наголошував, що найчутливіші питання він планує обговорювати з Трампом особисто. Серед них — можливе членство України в НАТО та вимоги Росії щодо виведення українських військ з Донецької області.
Позиція Росії
Помічник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков повідомив, що Москва вже отримала останні версії мирного плану Трампа через неофіційні канали, однак жодних перемовин зі Сполученими Штатами станом на зараз не проводилось.
«В Абу-Дабі мирного плану не обговорювали. Мирний план взагалі ще за деталями не обговорювали. Ми його бачили, нам його передали, але ще обговорень не було», — передають пропагандистські медіа, цитуючи Ушакова.
Він уточнив, що документ надійшов у неофіційний спосіб, тому перед початком будь-яких дискусій необхідний його «детальний розгляд».
Кандидат політичних наук та виконавчий директор «Міжнародної асоціації малих громад» Олексій Буряченко каже, що Росія, з великою ймовірністю, намагатиметься затягувати час. Кремль, отримавши оновлений план щодо України та Європи, братиме його в опрацювання, уникаючи будь-якої швидкої відповіді. Москва зберігає свої стратегічні цілі: дотиснути Україну до умов, вигідних для себе.
«Росія зараз почне, з великою ймовірністю, затягувати час, тому що офіційні особи Кремля після отримання плану з корекцією України та Європи візьмуть його в роботу. Це означає одне — жодної швидкої відповіді, позитивної чи негативної, Кремль не дасть. Але це, як і раніше, відповідає його цілям. Цілі не змінилися: дотиснути Україну до комфортної для Росії умови капітуляції будь-яким способом», — зазначає Олексій.
Росія усвідомила провал стратегії швидкого дипломатичного тиску через США і тепер демонструватиме паузу під приводом «вивчення пропозицій», фактично ж — шукатиме можливість перезапустити переговорний трек і зайняти проактивнішу позицію у міжнародних дискусіях.
«Тепер Росія візьме якийсь час нібито на вивчення пропозицій, але насправді вони думатимуть, як перезавантажити перемовний трек у цілому, і, з великою ймовірністю, займуть проактивну позицію. Вони не будуть відмовлятися від співпраці зі США, й надалі розповідатимуть про лідерську миротворчу місію Трампа та спробують виокремити трек російсько-американських відносин в окремий політико-дипломатичний діалог», — каже кандидат політичних наук.
Водночас Кремль продовжить війну, лише імітуючи переговорний процес. Замість дипломатичного тиску, що провалився, Росія може повернутися до звичних для себе терористичних методів. При цьому дипломатична динаміка Заходу лише посилюється — до Коаліції охочих уже долучилися США та Туреччина.
Яка подальша перспектива?
Олексій Буряченко вважає, що Москва намагатиметься не провокувати негативну реакцію президента США Дональда Трампа, одночасно декларуючи готовність до діалогу та «прагнення миру». Це може створити умови для зміни політики Вашингтона: від тиску на Україну — до тиску на Росію.
«Якщо Трамп зараз сформулює, що Росія не виявила конструктиву і все ж буде долучений до перемовного треку на базі Коаліції охочих, то з великою ймовірністю можуть бути накладені — або принаймні буде політичний сигнал про накладення — наступного санкційного пакету на Російську Федерацію. Можливо, навіть синхронізованого з 20-м санкційним пакетом Європейського Союзу».
На думку кандидата політичних наук Олексія Буряченка, можливі два основні сценарії:
«Перший — діалог зайде в абсолютно новий формат: можливо, на базі Коаліції охочих, можливо, у Туреччині, можливо, із залученням Марко Рубіо і, на певному етапі, Російської Федерації. Другий — Трамп буде бажати раніше завершити війну, як він це формулює, і ще більше натиснути на Російську Федерацію, розуміючи, що у 2026 році в нього й так буде величезна кількість політичних задач. Тому навколо мирного врегулювання зараз, принаймні до Різдва, буде дуже значне пожвавлення».
У найближчі тижні ситуація може змінюватися стрімко: політична динаміка у Вашингтоні, інтереси Трампа перед електоральним циклом і зростаюча роль європейських союзників роблять подальший хід подій непередбачуваним. Водночас залишається очевидним: стійкий і справедливий мир неможливий без чітких гарантій безпеки для України та без усунення загроз, які створює Росія.