За даними джерел Financial Times, зміни відбулися після консультацій Києва та його європейських союзників, які висловили неприйняття частини положень документа.
Зокрема, у фінальній версії плану більше не згадується використання близько 100 мільярдів доларів заморожених російських активів для відновлення України, що раніше викликало суперечки серед партнерів. Найбільш чутливі політичні та територіальні питання залишили на розгляд президентів Дональда Трампа і Володимира Зеленського.
За словами заступника міністра закордонних справ України Сергія Кислиці, зустріч була напруженою, але продуктивною. Українська сторона під час переговорів висловила своє занепокоєння щодо обмеження чисельності ЗСУ та положень про амністію за воєнні злочини. Після обговорення ці питання були перероблені з урахуванням українських пропозицій.
Кислиця додав, що обговорення плану проходило у тісній координації з європейськими радниками та дало змогу зберегти конструктивний діалог з американською стороною. Наступним кроком має стати вирішення того, як і коли представити документ Росії, аби зрозуміти готовність Кремля до переговорів.
На думку німецького канцлера Фрідріха Мерца, мир в Україні не настане миттєво, а план має бути погоджений із європейськими партнерами, зважаючи на наслідки для безпеки регіону.
Результатом зустрічі у Женеві стало створення більш компактного та збалансованого проекту мирної угоди, який залишає простір для подальших рішень лідерів США та України.