Як повідомляють російські ЗМІ, після атак українських дронів на НПЗ уряд РФ пом’якшив стандарти виробництва дизельного пального, зокрема допускаючи змішування літнього дизеля з гасом. Але саме такий крок створює ризики для ринку авіагасу.
За даними видання, на нараді за участю віце‑прем’єра Олександра Новака вже обговорювали обмеження росту цін на авіапаливо на товарних біржах.
Чинники, що підсилюють загрозу
• В результаті ударів по російських НПЗ «згубилося» понад 17 % потужностей, що становить приблизно 1,1 млн барелів на добу.
• Через зниження виробництва TS‑1 (типове авіаційне паливо РФ) починають фіксувати перебої з постачанням для авіакомпаній.
• Уже зараз в оптовому сегменті середні ціни на авіагас — нижчі за показники початку року, але вони зросли на ~11 % з вересня, що створює тренд до прискорення зростання.
• Зниження експорту паливної продукції та проблеми з логістикою підсилюють дефіцит і на внутрішньому ринку.
Наслідки для авіації та суміжних секторів
1. Суттєве здорожчання авіапального — змусить перевізників шукати компроміси або обмеження маршрутів.
2. Ризик дефіциту пального в регіонах, особливо далеких від центрів переробки.
3. Потенційне зростання аварійності або затримок через нестабільні поставки або якість пального.
4. Фінансовий тиск на держава та бюджети авіаперевізників, особливо якщо держава втрутиться і регулюватиме ціни чи обмеження.
Чи спрацює страхова брама?
Якщо атакувальні дрони продовжать працювати по нафтопереробним об’єктам (уже зараз говорить 2025‑річна стратегія «deep strike») — у 2026 році РФ може зіштовхнутись із системною кризою постачань пального, що торкнеться не лише автомобільного сектора, але й повітряного транспорту.
Одна з ключових слабких точок — ремонтні цикли. Повторні удари по тим самим об’єктам істотно ускладнять відновлення виробництва.