Росія запускає новітні дрони з LTE-зв’язком по Україні: які ризики їхнього застосування

20 серпня в ГУР повідомили, що ворог вкотре удосконалює свої технології, застосувавши новітній безпілотник із LTE-зв’язком та можливістю віддаленого керування. За даними української розвідки, апарат помічають на різних ділянках та напрямках фронту. БпЛА може виконувати одразу кілька функцій, зокрема здійснювати розвідку, удари по цілях або ж використовуватися як хибна мішень для перевантаження української ППО. 

Що відомо про дрони з LTE-зв’язком?

Новітній дрон обладнаний камерою та двома LTE-модемами. Вони дозволяють транслювати відео наживо або передавати запис, а також приймати команди для зміни курсу. В ударній версії оператор може наводити дрон на ціль за принципом FPV.

Враховуючи, що впровадження технологій штучного інтелекту в безпілотні засоби ураження ще не надто поширені, то для будь-якого безпілотного літального чи наземного апарата зв’язок з його оператором і орієнтування у просторі надважливі, в цілому, як і для виконання будь-якого завдання. Серед основних принципів зв’язку є його своєчасність та безпека, тому додавання LTE-модемів у БпЛА відіграє роль підвищення надійності з’єднання з оператором та орієнтування безпілотного апарата у просторі. Про ризики таких нововведень розповів Ілля Грязнов, офіцер ЗСУ та консультант комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів:

«Це, відповідно, підвищує рівень його (ред. –  дрон з LTE-зв’язком) небезпеки для нас із вами, адже у такому випадку не всі засоби радіоелектронної боротьби здатні вплинути на «Герань», а питання відключення Інтернету на стільникових вежах піднімалося неодноразово. Наразі Силам оборони України вдається безпосередньо, за допомогою традиційних засобів ураження, негативно впливати на льотне завдання російських БпЛА з LTE-модемами, тож їх збиття кулями та розривними боєприпасами і залишиться найбільш ефективним для російських нововведень». 

За інформацією ГУР, значна кількість компонентів російських дронів з LTE-зв’язком вироблена в Китаї, що демонструє залежність від міжнародних постачань і технологій іноземного походження.

«Майже половина компонентів безпілотника виготовлено в Китаї (модулі зв’язку, мінікомп’ютер, регулятор живлення, кварцовий генератор)», — йдеться у повідомленні воєнної розвідки у порталі War&Sanctions. Там вони оприлюднили 3D-модель, а також інформацію про складові та компоненти нового БпЛА. 

За інформацією ГУР, на другому місці серед «постачальників» комплектуючих для цього дрона, опинилися США. Також є елементи, вироблені на Тайвані, у Швейцарії та Японії.

Ключові характеристики

• оснащений камерою та двома LTE-модемами для трансляції відео наживо або у записі через мобільні базові станції, а також для отримання команд для коригування курсу;
• в ударній версії камера (за умови зміни кута огляду) та віддалене керування можуть використовуватись для наведення на ціль оператором за принципом FPV;
• має фюзеляж типу «дельта-крило», подібний до Shahed-131 (Гєрань-1), але дещо менший;
• навігація здійснюється завадозахищеною системою супутникового позиціонування, що використовує чотири патч-антени та модулі Allystar китайського виробництва.

У ГУР зазначають, що двигун DLE встановлений у носовій частині фюзеляжу робить дрон найбільш подібним до баражуючого боєприпасу «Італмас» виробництва російської «Zala group». 

Хоч він і має відносно слабкий двигун, він все одно небезпечний. Силова установка розташована в «носі» безпілотника, маса бойової частини — у межах 20 кілограмів. «Італмас» не вибухає лише тоді, коли влучає в ціль. Дальність польоту безпілотника — орієнтовно 200 кілометрів. Він має звичайну навігаційну систему з орієнтацією завдяки GPS, але на малій відстані ним може управляти й оператор. Про це онлайн-журналу «Цукр» розповів Валерій Романенко, авіаексперт і провідний науковий співробітник Державного музею авіації. 

Використання таких безпілотників свідчить про нагальну потребу у посиленні контролю над міжнародними поставками та ретельного моніторингу використання іноземних технологій у російських дронах.

Водночас, за словами Іллі Грязнова, Сили оборони України успішно протидіють російським БпЛА з LTE-модемами, використовуючи звичайні засоби ураження. Тож їхнє знищення за допомогою куль та розривних боєприпасів залишається найефективнішою відповіддю на ці нововведення.