31 серпня російський президент Володимир Путін прибув з чотириденним візитом до китайського міста Тяньцзінь. Главу Кремля запросив очільник КНР Сі Цзіньпін, який зустрів його червоною доріжкою, музичним супроводом та рукостисканням. Дружина очільника КНР Пен Ліюань теж особисто привітала диктатора Росії.
Під час візиту Путін взяв участь у саміті ШОС в Тяньцзіні, а також був почесним гостем на військовому параді, присвяченому 80-річчю перемоги Китаю над Японією у Другій світовій війні. Про головне з візиту глави Кремля в Китай, реакцію української сторони та міжнародний контекст — далі.
Заяви Путіна на ШОС
У перші дні вересня президент РФ Володимир Путін відвідав Китай для участі у саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Понад 20 лідерів зібралися у північному портовому місті Тяньцзінь, де проводять щорічний саміт, щоб обговорити регіональну безпеку та торговельні питання на тлі зростаючої напруженості з Заходом.
Під час заходу російський диктатор Путін заявив, що досягнуті на Алясці домовленості з президентом США Дональдом Трампом «відкривають шлях до миру в Україні». Водночас він повторив традиційні аргументи Кремля щодо «причин конфлікту», покладаючи відповідальність на Захід та політичні зміни в Україні. Кремлівський диктатор також заявив, що «першопричини «української кризи» мають бути усунені для довгострокового врегулювання».
« “Криза в Україні” виникла не внаслідок “нападу”, а внаслідок “держперевороту”… Спроби Заходу втягнути Україну в НАТО є однією з причин “української кризи”», — сказав він.
За підсумками саміту в Китаї схвалили Тяньцзіньську декларацію. У документі закріплені принципи невтручання у внутрішні справи, незастосування сили та відмови від односторонніх санкцій. Україна в декларації прямо не згадується.
Міністерство закордонних справ України звернуло увагу, що підсумкова декларація засідання Ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва в Тяньцзіні не містить згадки про Україну. Про це МЗС України повідомили у заяві на офіційному сайті:
«Відсутність згадки російської війни проти України в декларації саміту ШОС свідчить про провал дипломатичних зусиль Москви. Кремль зазнав чергової поразки у намаганнях представити світ розділеним в оцінках російської агресії проти України, навʼязати уявлення про те, що держави за межами Європи та Північної Америки мають прихильний до Росії погляд на причини, наслідки та шляхи завершення її війни проти України».
Зустріч Путіна з Фіцо
2 вересня у Пекіні відбулася зустріч президента Росії Володимира Путіна і премʼєр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Заяви політиків були оприлюднені у російському державному агентстві ТАСС. Більшість із них добре відомі. Путін вкотре спробував перекласти провину за війну на Захід і Україну, озвучивши низку маніпулятивних та відверто брехливих тез. Попри очевидні факти збройної агресії, атаки на цивільну інфраструктуру та окупацію територій, російський диктатор продовжує заперечувати відповідальність за наслідки війни. Усе це — риторика, яку Кремль крутить без змін останні десять років.
“Ми захищаємо людей, які пов’язують своє життя, свою долю з Російською Федерацією”: Путін знову заперечує відповідальність за війну в Україні
Російський диктатор Володимир Путін запевнив, що у Росії начебто ніколи не було бажання на когось нападати. Крім того, він наголосив на тому, що захищає «людей, які пов’язують своє життя, свою долю з Російською Федерацією, з Росією, з нашою історією та традиціями».
«Ось у чому суть конфлікту в Україні, ось звідки він узявся. І це зовсім не наша агресивна поведінка, а агресивна поведінка з іншого боку. І у нас немає жодних інших цілей, крім захисту власних інтересів», — сказав Путін.
Кремлівська риторика проти ЄС і НАТО
Під час зустрічі Путін також виступив із критикою на адресу Європейського Союзу. Він звинуватив країни ЄС у «провокації», «некомпетентності» та «істерії» у зв’язку з агресією проти України, водночас цинічно заявивши, що нападу нібито «не було».
Глава РФ заявив, що ніколи не заперечував, аби Україна стала членом Європейського Союзу. Водночас зазначив, що вступ України до НАТО — «інше питання» і що це для Росії є неприйнятним:
«ЄС не є військово-політичним блоком, на відміну від НАТО. Ми виступали проти військового освоєння України, тому що це загрожує російській безпеці».
«Закрийте газ, і вони все зрозуміють»: Путін закликає перекрити енергоносії для України
Під час зустрічі в Пекіні Путін порадив прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо обмежити постачання нафти та газу в Україну. На думку кремлівського керівника, такі дії нібито «допоможуть Києву усвідомити, що чужі інтереси порушувати не можна».
«Закрийте постачання газу, яке йде реверсом. Закрийте постачання електроенергії, і вони одразу зрозуміють, що є якісь межі їхньої поведінки в галузі порушення чужих інтересів», — сказав Путін.
Роберт Фіцо заявив, що Словаччина «дуже жорстко реагує» на атаки України по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба». Через цей нафтопровід Словаччина та Угорщина імпортують нафту з Росії. У відповідь Путін зазначив, що Україна одержує великий обсяг енергоресурсів через своїх сусідів у Східній Європі, який вони можуть зупинити.
Нагадаємо, у серпні ЗСУ декілька разів атакували інфраструктуру магістрального нафтопроводу «Дружба», через який отримують російську нафту Угорщина та Словаччина. А саме:
- 13 серпня була атакована нафтоперекачувальна станція «Унеча» в Брянській області РФ.
- 18 серпня завдано удару по нафтоперекачувальній станції «Нікольське» в Тамбовській області, після чого перекачування нафти повністю зупинилося до 20 серпня.
- 22 серпня стало відомо про нову атаку БПЛА на станцію «Унеча».
Також атакували низку великих нафтозаводів у Росії, після чого деякі з них зупинили роботу. Зокрема:
- Сизранський, Новокуйбишевський, Самарський, Саратовський і Волгоградський НПЗ.
- Рязанський завод «Роснефти».
- Слов’янський, Афіпський і Новошахтинський НПЗ.
2 вересня російська компанія «Газпром» оголосила про підписання юридично зобов’язуючої угоди на будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» до Китаю через територію Монголії, а також про розширення постачань іншими маршрутами. Про це повідомляє Bloomberg. Генеральний директор «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що компанія зможе постачати до 50 мільярдів кубометрів газу на рік через «Силу Сибіру-2» протягом наступних 30 років. За його словами, ціна на газ для Китаю буде нижчою, ніж для європейських споживачів.
Крім того, виробник погодився збільшити постачання до Китаю через існуючий маршрут «Сила Сибіру» ще на 6 мільярдів кубометрів на рік. Наразі його річна пропускна здатність становить 38 мільярдів кубометрів. Також повідомляється, що поставки через майбутній далекосхідний маршрут до Китаю, запланований до запуску у 2027 році, перевищать початкові плани у 10 мільярдів кубометрів на рік.
Китайські державні ЗМІ не зробили окремої згадки про газопровід, але відзначили підписання понад 20 угод про співпрацю між двома країнами, зокрема в енергетичній сфері.
«Ми довго терпіли»: Путін виправдовує удари по Україні
Говорячи про атаки на енергетичну інфраструктуру РФ, Путін заявив, що росіяни нібито «не робили жодних дій щодо цивільної інфраструктури України, особливо у осінньо-зимовий період».
«Протягом довгого часу, ще кілька років тому, не робили взагалі жодних дій, що стосуються громадянської інфраструктури, особливо в зимовий період, і дуже довго терпіли, коли українські війська завдавали постійних ударів по нашим енергетичним об’єктам. Після цього почали відповідати, і ми відповідаємо, звичайно, серйозно», — сказав Путін.
Володимир Зеленський відреагував на заяви Путіна у вечірньому зверненні 2 вересня. За словами українського лідера, президент Росії продовжує брехати:
«Путін продовжує розказувати свої байки — начебто він у війні не винний. Наче його хтось завжди “примушує” — воювати, вбивати, заганяти дітей в укриття, посилати тисячі людей на штурми наших позицій. І зараз бачимо чергові накопичення російських сил на деяких ділянках фронту. От тільки до миру він ніяк не примушуватись не хоче. Росія продовжує посилювати удари. Звісно, ми будемо відповідати на це».
Псевдо-співпраця на ЗАЕС: пропозиції росіян
Очільник Кремля також заявив, що РФ готова співпрацювати з США та Україною в питанні Запорізької АЕС, яка тимчасово окупована:
«Ми можемо співпрацювати з американськими партнерами на Запорізькій атомній електростанції. Ми в принципі побіжно обговорювали з ними ці питання. Те саме стосується, до речі, і української сторони. Якщо складуться сприятливі обставини, ми обговорювали це з нашими американськими колегами, ми можемо навіть утрьох на Запорізькій атомній станції попрацювати».
Міненерго одразу ж відреагувало на цю заяву: Росія окупувала Запорізьку АЕС й від того часу допустила системні, критично небезпечні деформації у технічному функціонуванні цього ядерного об’єкта.
«Йдеться не лише про знищення основного джерела водопостачання для охолодження реакторів внаслідок підриву Каховської греблі, а й про багаторазові відключення станції від української енергосистеми, що вже дев’ять разів призводили до повного знеструмлення об’єкта — стану, який є прямою передумовою ядерної аварії», — зазначили в Міненерго.
Українська сторона закликала міжнародну спільноту дати цим заявам і діям чітку оцінку з урахуванням їхнього потенційного впливу на безпеку всього Європейського континенту.
Сі, Путін і Кім Чен Ин на параді в Пекіні
3 вересня на площі Тяньаньмень у центрі Пекіна відбувся масштабний військовий парад, присвячений 80-й річниці перемоги у Війні опору китайського народу японській агресії та перемоги у Світовій антифашистській війні. Трансляцію заходу здійснювало центральне телебачення КНР CCTV.
Парад приймав лідер КНР Сі Цзіньпін, поруч із яким перебували північнокорейський і російський диктатори Кім Чен Ин і Володимир Путін, а також близько двадцяти лідерів різних країн.
Після параду Путін і Кім Чен Ин провели двосторонні переговори, під час яких обговорили участь північнокорейських військових у війні проти України та подальшу співпрацю, повідомляє російська служба ВВС.
Кілька днів тому лідер КНДР зустрівся з родичами загиблих північнокорейських військових, щоб «висловити співчуття».
Під час урочистостей Володимир Путін сказав:
«Хочу зазначити, що ми ніколи не забудемо тих жертв, яких зазнали ваші збройні сили та родини ваших військовослужбовців».
У свою чергу, Кім Чен Ин охарактеризував участь своїх солдат у бойових діях у Курській області як «братський обов’язок КНДР».
За оцінками Національної розвідувальної служби Південної Кореї (NIS), близько двох тисяч північнокорейських військових, направлених до Росії для участі у війні проти України, загинули. З жовтня минулого року КНДР відправила до Росії приблизно 13 тисяч військовослужбовців для підтримки військових дій проти України.
У серпні начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що найближчим часом КНДР планує перекинути до Росії додатково близько 6 тис. військовослужбовців, а також від 50 до 100 одиниць техніки, включно з основними бойовими танками M2010 (Cheonma-D) та бронетранспортерами БТР-80, нібито для проведення інженерних робіт.
Брифінг Путіна після візиту до Китаю
Російський диктатор заявив, що він нібито ніколи не виключав можливості провести переговори з президентом Зеленським та начебто готовий з ним зустрітись у Москві. Про це він заявив на брифінгу 3 вересня після візиту до Китаю, передає російське державне медіа Ріа-Новості.
Путін розповів про розмову з Президентом США Дональдом Трампом щодо можливості зустрічі з Володимиром Зеленським:
«До речі, Дональд запитав мене: “Чи можлива така зустріч?” Я відповів: “Так, це можливо”. Врешті-решт, якщо Зеленський готовий, то нехай приїжджає до Москви — і така зустріч відбудеться».
Крім того, Путін заявив, що Україна нібито повинна провести референдум, аби підтвердити «легітимність влади». «Але для цього потрібно скасувати воєнний стан», — сказав очільник Кремля. Що це за референдум — Путін не пояснив.
Яка реакція США на заяви Путіна?
На тлі параду в Пекіні Дональд Трамп звинуватив Китай, Росію та КНДР у змові проти США. Про це він заявив у своєму зверненні, опублікованому на платформі Truth Social.
Трамп також нагадав про роль Сполучених Штатів у Другій світовій війні — зокрема про допомогу, яку США надали Китаю у боротьбі проти Японії, та про втрати серед американських військових:
«Головне питання, на яке слід дати відповідь, полягає в тому, чи згадає президент Китаю Сі про величезну підтримку та “кров”, яку Сполучені Штати Америки віддали Китаю, щоб допомогти йому здобути СВОБОДУ від дуже недружнього іноземного загарбника. Багато американців загинули у прагненні Китаю до Перемоги та Слави. Я сподіваюся, що вони будуть по праву вшановані й згадані за свою мужність і жертву!».
Окремо він іронізував щодо участі Сі Цзіньпіна, Володимира Путіна та Кім Чен Ина у параді, зауваживши, що ті начебто «змовляються» проти США.
«Бажаю президентові Сі та чудовому народу Китаю великого й тривалого дня святкування. Прошу передати мої найтепліші вітання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, поки ви змовляєтеся проти Сполучених Штатів Америки», — зазначив Трамп.
Водночас президент США Дональд Трамп вкотре заявив, що розчарований очільником Кремля Володимиром Путіним й наголосив, що буде «щось робити, аби зупинити війну». Про це він сказав 2 вересня у коментарі американському журналісту Скотту Дженнінгсу:
«Побачимо, що буде далі, але я дуже розчарований Путіним. Я можу це сказати. Ми будемо робити щось, щоб допомогти людям жити. Щотижня гине 7 тисяч людей, переважно солдати, але все ж 7 тисяч…. людей. І якщо я можу допомогти це зупинити, я вважаю, що це — мій обов’язок».
А під час зустрічі з журналістами в Овальному кабінеті Білого дому 2 вересня Трамп наголосив, що дізнався «цікаві речі» про війну в Україні, які стануть відомі найближчими днями:
«Я дізнався деякі цікаві речі і вважаю, що протягом наступних кількох днів ви дізнаєтеся про них».
Він додав, що США займуть «іншу позицію» щодо РФ, якщо не буде прогресу у врегулюванні війни, яку вона почала проти України. Проте яку саме позицію — не уточнив.
Чи готовий Трамп до реального тиску на Путіна?
Поведінка Дональда Трампа щодо Росії залишається суперечливою, особливо на тлі дедалі більш агресивних дій Москви та провалу попередніх дипломатичних контактів. Кандидат політичних наук та виконавчий директор «Міжнародної асоціації малих громад» Олексій Буряченко зазначає, що відповідно до поточної ситуації у Трампа є три основні сценарії реагування:
«Перше: Трамп відреагує на саботаж путіним попередніх домовленостей. Наприклад, вчергове анонсуючи “нещівні санкції”. Друге: Трамп дасть йому наступні “два тижні” або “два місяці”. Третє: Трамп відійде в бік, займаючи очікувальну позицію».
Як підкреслює Олексій Буряченко, пряма конфронтація з Путіним — для Трампа «не бажаний» сценарій. Замість реальних дій максимум, на що можна сподіватись, — це «наступна телефонна розмова з черговим медійним «підігрівом», але без завищених очікувань». А слова про «іншу позицію», яку нібито має Трамп і яку він «розкриє за кілька тижнів», дедалі більше сприймаються як «не більше ніж політична риторика». Фактичних результатів — майже немає.
Кандидат політичних наук зазначає, що скоріш за все Трамп спробує перекласти відповідальність за провал тиску на Москву саме на Європу:
«З великою вірогідністю Трамп буде вимагати більш рішучих дій саме від європейців, особливо від країн “Коаліції Охочих”. Оскільки в саботажі домовленостей з путіним когось потрібно буде звинуватити. Ну не самого ж путіна звинувачувати?..»
Зустріч «Коаліції охочих» 4 вересня у Парижі, де братиме участь і Президент України Володимир Зеленський, може стати переломним моментом, вважає Олексій Буряченко:
«Саме там має прозвучати більш чітка, спільна та консолідована відповідь на парад “победобесия” в Пекіні від країн “Колективного Заходу”, якщо таке умовне геополітичне об’єднання ще насправді існує. Дає надію на більш рішучого Трампа тільки те, що кількість публічних політичних ляпасів від путіна уже перейшла уже усі рамки пристойності. І мова вже йде не про забезпечення “миру через силу”, як раніше заявляв Трамп, а про збереження репутації США на глобальній арені».
Заяви Путіна в Пекіні вкотре підтвердили, що Кремль не планує змінювати ані риторику, ані політику щодо України та Заходу. Попри очевидні факти збройної агресії, диктатор продовжує перекладати відповідальність на інших і просувати свій міф про «захист інтересів Росії». У відповідь на це міжнародна спільнота має не лише констатувати факти, а й наполягати на відповідальності та чіткій оцінці дій Москви — особливо в питаннях безпеки, енергетики й контролю над ядерними об’єктами. Як зазначає Олексій Буряченко, у США є всі «карти» та дієві інструменти впливу на Путіна для примусу його до миру. А от чи захоче Трамп їх застосовувати, ми побачимо найближчими днями.