Таємниці вбивства Кеннеді: що знайшли в секретних архівах?

Понад 60 років змови, чутки та офіційні версії не давали спокою історикам і журналістам. Чи дійсно Лі Гарві Освальд діяв сам? Чому ключові докази були знищені або сфальсифіковані? І найголовніше — що нового можуть розповісти документи, які тримали в секреті понад пів століття? Дональд Трамп знову відкрив частину архівів, і вони можуть змінити уявлення про один із найгучніших злочинів ХХ століття.

Дитинство та Освіта

Джон Фіцджеральд Кеннеді народився 29 травня 1917 року в Бру-Лайн, штат Массачусетс, у заможній і впливовій родині. Його батько, Джозеф Кеннеді, був успішним бізнесменом, політиком і дипломатом, а мати, Роуз Кеннеді, походила з відомої політичної династії. Джон був другою дитиною з дев’яти дітей у родині, що сформувало його характер і світогляд. Також він був досить хворобливим хлопчиком. Навіть коли він став президентом, перед публічними виступами він колов собі знеболюючі ліки, аби його біль не було видно людям.

Освіту він здобув у престижних приватних школах, включаючи школу Чоут у Коннектикуті, де проявив інтерес до історії та політики. Пізніше вступив до Гарвардського університету, де вивчав міжнародні відносини та політику. У студентські роки він подорожував Європою і навіть написав дипломну роботу про політичну ситуацію у Великій Британії перед Другою світовою війною. Згодом ця робота була опублікована у вигляді книги «Чому Англія спала», що принесло йому перший літературний успіх.

Військова Служба

Коли розпочалася Друга світова війна, Кеннеді одразу висловив бажання брати участь у ній, але в 1941 році був звільнений в запас за станом здоров’я. Пішов на службу у флот. У 1943 році Кеннеді став командуючим бойового корабля і служив на півдні Tихого океану.  У тому ж році його корабель був атакований японським есмінцем і розбитий навпіл. Незважаючи на отримані травми, Кеннеді врятував 11 з 13 своїх моряків. Він залишався в морі протягом 4 годин, для того, щоб підтримувати життя деяких своїх товаришів, які отримали тяжкі опіки. За порятунок своїх товаришів Кеннеді був нагороджений Медаллю ВМС і Корпусу морської піхоти.

Політична кар’єра

Після закінчення війни Джон Кеннеді вирішив зайнятися політикою, наслідуючи приклад свого батька. У 1946 році він був обраний до Палати представників США від штату Массачусетс. Молодий політик швидко здобув популярність завдяки своїм промовам, які стосувалися соціальної справедливості та міжнародної політики.

У 1952 році він балотувався в Сенат і здобув перемогу, ставши сенатором від штату Массачусетс. У цей період він познайомився з Жаклін Був’є, з якою одружився у 1953 році. Дружина Кеннеді стала  однією з найвідоміших перших леді США. Кеннеді та його дружина уособлювали нову хвилю політиків, орієнтованих на модернізацію та соціальні реформи.

 У 1960 році Кеннеді оголосив про свою кандидатуру на пост президента США від Демократичної партії. Його головним суперником став республіканець Річард Ніксон. Кампанія Кеннеді була добре організована та зорієнтована на молодь і середній клас. Під час перших у історії теледебатів між кандидатами його впевненість та харизма допомогли завоювати симпатії виборців.

На виборах Кеннеді переміг з мінімальним відривом, ставши 35-м президентом США та наймолодшим лідером країни. Його інавгураційна промова 20 січня 1961 року увійшла в історію, особливо фраза: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас – питайте, що ви можете зробити для своєї країни». Кеннеді став наймолодшим президентом в історії США і першим католиком, який оселився в Білому Домі.

На початку свого президентства Кеннеді закликав до «нового світового закону, у якому сильний завжди правий, а слабкий завжди захищений, закон, мир і особа стоять на першому місці». Він розумів труднощі цієї мети: «Все це не буде створено в перші 100 днів», він говорив. «Все це не буде закінчено в перші 1000 днів, все це не буде закінчене за життя цієї адміністрації, ні навіть можливо за життя планети. Але дозвольте нам почати». Кеннеді закликав американців «захищати волю в години небезпеки».

• Карибська криза

Однією з найбільш небезпечних подій стала Карибська криза 1962 року, коли США виявили, що СРСР розміщує ядерні ракети на Кубі. Кеннеді організував блокаду острова і провів напружені переговори з Микитою Хрущовим. Зрештою вдалося уникнути ядерної війни, що стало великим дипломатичним успіхом президента.

• Космічна програма

За ініціативою Кеннеді була розгорнута амбітна космічна програма, яка призвела до висадки людини на Місяць у 1969 році. Він виголосив знамениту промову, у якій заявив про намір США висадити астронавтів на Місяці до кінця десятиліття.

• Громадянські права

Кеннеді активно підтримував боротьбу за громадянські права афроамериканців. Він запропонував законопроєкт про рівноправність, хоча його було ухвалено вже після його смерті. Також він закликав до припинення расової дискримінації в школах і громадських місцях.

Незважаючи на короткий термін президентства (1961-1963) Кеннеді залишив глибокий слід в історії. Його ініціативи у сфері громадянських прав, науки, міжнародної політики та соціальної справедливості продовжують впливати на світ і сьогодні. Його образ символізує молодість, енергію та надію на краще майбутнє.

Вбивство

22 листопада 1963 року під час візиту до Далласа, штат Техас, Джон Кеннеді, його дружина Жаклін, а також губернатор штату Техас Джон Конналі їхали в одному кабріолеті, посміхалися і махали руками громадянам, які зібралися привітати президента.

Раптово президент різко подався вперед, його руки вчепилися за горло, звідки почала сочитися кров. Мить потому над його головою розпливлася кривава хмаринка, а голова безвольно відкинулася назад.

Це був другий постріл, що смертельно вразив мозок Кеннеді. Губернатор, який сидів поруч, отримав поранення у спину.

Жаклін спочатку метнулася до чоловіка, а потім – до охоронця, що їхав позаду кабріолету, який повільно котився вперед. У відповідь на трагедію кортеж президента різко прискорився й залишив площу.

О 13:00 за місцевим часом офіційно оголосили про смерть президента Кеннеді. Приблизно через годину після пострілів упіймали вбивцю Кеннеді — Лі Харві Освальда, який на очах у натовпу застрелив офіцера поліції Тіппіта. Заарештований Освальд у поліцейській дільниці сказав, що він не має адвоката і його підставили.

За два дні після вбивства під час переведення в іншу в’язницю Гарві Освальда застрелить власник нічного клубу Джек Рубі. Цей запис потрапить на десяток телекамер.

Наступного дня, 25 листопада, Кеннеді поховають на Арлінгтонському Національному цвинтарі у Вашингтоні, а за його похоронною процесією слідкуватиме весь світ.

Після смерті Джона Кеннеді зʼявилось сотні теорій про те, хто ж стояв за вбивством президента.

Через тиждень після пострілів у Далласі, 29 листопада, тепер уже президент Джонсон оголосив про створення комісії з розслідування вбивства Кеннеді. Мета: довести, що це не бананова республіка, де уряд можна змістити за допомогою змови, вбивши лідера.

Комісію назвали на честь голови Верховного суду США Ерла Воррена, членами її стали кілька сенаторів і конгресменів, колишній керівник ЦРУ Аллен Даллес  і колишній президент Світового банку Джон Маклой.

24 вересня 1964 року комісія випустила офіційну доповідь: 900 сторінок короткого змісту висновків комісії, 6700 посилань, а також 26 томів із розшифровками інтерв’ю та доказами.

На перший погляд, доповідь мала поставити крапку в історії із вбивством президента, але вийшло все навпаки. Американський письменник Норман Мейлер порівняв доповідь із мертвим китом, туша якого розкладається на пляжі — настільки читання було непереконливим для багатьох. І навіть сам президент Джонсон не повірив висновкам комісії.

Намагаючись швидко дати відповідь нації, хто вбивця Кеннеді, комісія та спецслужби необачно поставилися до найголовніших доказів:

• Лімузин Кеннеді не перевірили на докази і встигли почистити та відремонтувати, перш ніж запит на його огляд зробили слідчі.
• Закривавлену сорочку губернатора Коннолі дружина встигла випрати до того, як її вилучили для аналізу.
• Експеримент із мішенню, що рухається, провели не за тими правилами, які дозволили б точно зробити висновки про ймовірність влучних пострілів Освальда в Кеннеді з четвертого поверху книгосховища на площі Ділі.

Усередині комісії розійшлися думки про те, чи могла одна куля вразити і президента, і губернатора. Якщо так, то її траєкторія була неординарною, якщо ні — все вказувало на другого стрільця, а отже, ідея про те, що Освальд — самотній псих, не витримувала жодної критики.

Розсекречення матеріалів про вбивство Кеннеді 

Переважну більшість із 6 мільйонів сторінок документів Національного архіву, пов’язаних із вбивством, уже розсекречено.

Після офіційного розслідування Ворренівської комісії, яке дійшло висновку, що Лі Харві Освальд діяв сам, суспільство залишалося скептичним. Виникали численні конспірологічні теорії, що вказували на можливу змову ЦРУ, ФБР, мафії, Куби чи навіть уряду США. 

Розслідування 1970-х

 У 1976 році Палата представників США створила Комітет із розслідування вбивств (HSCA), який повторно вивчив справу. На відміну від Ворренівської комісії, комітет дійшов висновку, що Кеннеді, ймовірно, став жертвою змови. Однак конкретних організаторів так і не назвали. Серед ключових моментів: 

• Виявлено, що ФБР і ЦРУ приховували інформацію від Ворренівської комісії. 
• Аудіозаписи з Далласа, нібито, свідчили про чотири постріли, а не два, що могло означати наявність другого стрільця. 
• Рекомендовано розслідувати зв’язок вбивства з організованою злочинністю

Розсекречення документів 1990-х

 У 1992 році Конгрес ухвалив Акт про збір документів щодо вбивства Кеннеді, який вимагав повного розсекречення урядових матеріалів до 2017 року. У рамках цього: 

• Опубліковано близько 5 мільйонів сторінок документів. 
• Підтверджено, що ЦРУ стежило за Освальдом ще до вбивства, але не попередило спецслужби. 
• Виявлено зв’язки Освальда з кубинськими та радянськими агентами, хоча прямих доказів їхньої причетності не знайдено.

Документи Трампа та Байдена (2017–2023) 

У 2017 році президент Дональд Трамп дозволив розсекретити майже 2800 документів, але частину матеріалів залишив закритими з міркувань нацбезпеки.

 У грудні 2022 року Джо Байден наказав опублікувати ще 13 тисяч документів, що становило 97% усіх урядових матеріалів про вбивство. 

Що відомо сьогодні? 

1. Освальд дійсно мав зв’язки з ЦРУ і ФБР, але агентом він не був. 
2. Жоден з урядів (СРСР, Куба) не був офіційно причетний, хоча Освальд мав контакти з кубинськими дипломатами. 
3. Мафія могла мати мотив, оскільки Роберт Кеннеді (брат президента) вів агресивну боротьбу з організованою злочинністю. 
4. Роль ЦРУ залишається під питанням — документи свідчать, що агентство могло знати більше, ніж визнавало.

Файли про вбивство Кеннеді цікавили Трампа ще з часів його першої адміністрації та навіть раніше. Під час своєї першої президентської кампанії він висунув на Fox News теорію змови про те, що батько сенатора Теда Круза (республіканець Техасу) спілкувався з Освальдом у якийсь момент перед вбивством. Його перший рік у Білому домі також збігся з обов’язком Закону про збір документів про вбивства Кеннеді 1992 року, згідно з яким усі файли повинні бути опубліковані протягом 25 років або до жовтня 2017 року. Закон також дозволяв президенту приховувати документи, якщо він вважає, що вони зашкодять національній безпеці.

18 березня 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа виконала свою передвиборчу обіцянку, оприлюднивши понад 80 тисяч сторінок раніше засекречених документів, пов’язаних із вбивством 35-го президента США Джона Ф. Кеннеді. 

Ці матеріали, доступні на сайті Національного архіву США, включають документи ЦРУ, ФБР та інших урядових агентств, що стосуються обставин вбивства Кеннеді у 1963 році. 

• Серед розсекречених документів є згадки про анонімні дзвінки з посольства СРСР до та після вбивства Кеннеді, а також телеграми між колишнім главою австралійської розвідки Чарльзом Спреєм і тодішнім директором ЦРУ Річардом Гелмсом. 
• В одній з телеграм Спрей рекомендував не розсекречувати файли розслідування ЦРУ про ці анонімні дзвінки до посольства США в австралійській Канберрі. 

Незважаючи на сподівання дослідників та прихильників теорій змови, ці документи не містять сенсаційних відкриттів, які б змінили загальноприйняте розуміння подій. Однак вони надають глибше розуміння контексту та деталей, пов’язаних з вбивством Кеннеді, та проливають світло на діяльність спецслужб того часу. Це розсекречення стало важливим кроком до більшої прозорості та розуміння історичних подій, що продовжують викликати інтерес та дискусії як серед дослідників, так і серед громадськості. Аналіз Post показує, що, виходячи з ідентифікаційних номерів документів, жоден із опублікованих у вівторок файлів не є новим. Але багато редакцій було розкрито. Публікація записів є останньою в серії розкриттів з 1990-х років, які змінили те, як нація та історики дивляться на вбивство Кеннеді. Вбивство Кеннеді залишається однією з найбільших таємниць ХХ століття, а його розслідування – безкінечним процесом.