Такий підхід має наблизити українську статистику до європейських стандартів і водночас врахувати реалії воєнного часу.
Класичний перепис – із інтерв’юерами, паперовими анкетами та поквартирним обходом у найближчі роки лишається нереальним. Голова Держстату Арсен Макарчук раніше пояснював, що війна зруйнувала звичну демографічну “математику”: є велика прогалина в обліку народжуваності, смертності та міграції, особливо щодо тих, хто виїхав за кордон. Тому замість перепису відомство робить експериментальні оцінки на базі кількох джерел даних.
Ключова новація – ширше використання даних мобільного зв’язку. Демографи вже кілька років орієнтуються на інформацію трьох найбільших операторів (Kyivstar, Vodafone, lifecell), аналізуючи, в яких регіонах постійно активні SIM-карти та як змінюються ці показники з часом. Це дає змогу приблизно оцінити, де фактично живуть люди, а не лише де вони зареєстровані.
Водночас мобільні дані не будуть єдиним джерелом. Держстат планує поєднувати їх із державними реєстрами (податковими, пенсійними, реєстрами місця проживання), банківською статистикою та результатами опитувань домогосподарств, які вже відновлюються з кінця 2025 – початку 2026 року. Сукупність цих масивів зводитимуть у статистичну модель, щоб отримати наближену до реальності картину населення за регіонами та віком.
Окремий акцент – узгодження методів із Євростатом. Україна вже погоджує з ЄС нові підходи до офіційної статистики і з 2026 року запускає низку показників за європейськими стандартами. Перехід від “паперового” перепису до модельних оцінок на базі реєстрів і цифрових слідів населення – загальна тенденція в ЄС.
При цьому в Держстаті наголошують: ідеться не про стеження за конкретними людьми, а про знеособлену статистику – оператори й банки передають агреговані дані, без ідентифікації окремих абонентів чи клієнтів. Оцінка не замінить повноцінного перепису, але стане “найкращим із можливого” інструментом, доки проводити традиційний перепис небезпечно та надто дорого.