22 січня в Україні відзначають День Соборності – дату, що пов’язана з проголошенням Акта Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою. Подія відбулася 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві й стала символом прагнення українців до об’єднання всіх історичних земель у межах однієї держави.
Акт Злуки мав не лише урочистий, а й політичний сенс – він фіксував курс на єдину Україну в умовах надзвичайно складної ситуації: війни, боротьби за владу та тиску з боку сусідніх держав. У документах того часу йшлося про об’єднання “століттями одірваних” частин України, однак на практиці реалізувати єдність було важко через фронти та нестабільність державних інституцій.
Попри те, що тодішні політичні обставини не дали закріпити Злуку так, як цього прагнули її ініціатори, сама ідея соборності збереглася як базовий національний орієнтир. Саме тому 22 січня з часом перетворилося на важливу дату історичної пам’яті, а державні інституції регулярно пояснюють її значення як про єдність територій, так і про єдність суспільства.
Офіційно День Соборності як державне свято було встановлено указом Президента України від 21 січня 1999 року № 42/99. У базі законодавства Верховної Ради цей документ зафіксований як акт, що визначав відзначення Дня соборності (згодом указ втратив чинність у зв’язку з оновленням нормативних актів, але дата відзначення залишилася в суспільній традиції та державному календарі пам’ятних днів).
Окреме місце в сучасній історії Дня Соборності посідає акція “Українська хвиля” 21 січня 1990 року — той самий “живий ланцюг”, який став одним із найяскравіших проявів масової солідарності наприкінці радянської доби. Український інститут національної пам’яті називає її однією з найбільших масових акцій у Центральній та Східній Європі того часу та підкреслює її символічний сенс – з’єднати схід і захід країни на знак єдності.
За даними, які наводять дослідники, участь у “ланцюзі” оцінювали по–різному: офіційні цифри радянського періоду говорили про сотні тисяч людей, тоді як неофіційні оцінки – значно вищі. У будь–якому разі акція стала потужним сигналом про суспільний запит на самостійність і свободу, який невдовзі переріс у політичні зміни початку 1990–х.
Сьогодні День Соборності сприймається не лише як історична дата, а як нагадування про ціну єдності та здатність країни триматися разом у критичні періоди.