Як повідомила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, головним елементом стане заборона імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ). За її словами, такі заходи вже дають ефект: прогнозується, що ВВП Росії впаде з 4,3 % у 2024 році до 0,9 % у 2025 році, і ЄС планує продовжувати посилювати тиск на Кремль.
Крім того, фон дер Ляйен повідомила, що ЄС і Україна домовилися виділити 2 млрд євро на розвиток виробництва безпілотників. Також обговорюється запровадження репараційної позики на основі заморожених російських активів: транші будуть частково використовуватися для закупівель в Європі, а Україна повертатиме кошти, якщо Росія виплачуватиме репарації.
«Важливо, що активи не будуть конфісковані. Винуватець має нести відповідальність», — підкреслила очільниця Єврокомісії.
Зазначається, що Єврокомісія ще 19 вересня представила країнам-членам 19-й пакет санкцій проти російського режиму, у якому передбачено повне відмовлення від російського газу до 1 січня 2027 року. Однак деякі країни, зокрема Угорщина, виступають проти обмежень на постачання нафти та газу з РФ, побоюючись загрози власній енергетичній безпеці.
Щоб обійти можливе блокування нових санкцій окремими країнами, Єврокомісія запропонувала ухвалювати рішення більшістю голосів, а не одноголосно, як це було раніше. Наразі така схема застосовується лише для обходу позиції Угорщини.
Таким чином, ЄС прагне одночасно посилити економічний тиск на Кремль, підтримати Україну у виробництві оборонних технологій і зберегти енергетичну стабільність у регіоні.