Таке рішення було прийнято з метою поставити інтереси Америки на перше місце, повідомляє видання NBC News з посиланням на речницю Білого дому, Анну Келлі. Та попри численну критику щодо такого рішення зміна риторики Білого дому відбулась досить нещодавно.
За інформацією видання Politico, рішення про заморозку частини допомоги, обіцяної ще під час адміністрації Байдена, було ухвалене ще на початку червня. Проте набрало чинності воно лише зараз, саме у той час, коли Україна відбиває одні з наймасштабніших російських атак.

У Міноборони США зазначають, що такий вчинок – необхідність, адже Америці бракує власних запасів зброї. В той самий час у Білому домі повідомили: в результаті внутрішньої перевірки з’ясувалось, що надання збройної допомоги не шкодить запасам країни, повідомляють в NBC News.
«Пентагон проводить загальний аудит військової допомоги всім країнам, щоб оцінити, чим США можуть пожертвувати. Це технічна затримка, а не політичне рішення щодо України», – пояснює політолог Ярослав Божко.

На момент заяви частина озброєння вже перебувала у Польщі, зокрема ракети AIM, AGM-114 Hellfire, GMLR і комплекси Patriot. Як з’ясувалося, часткове замороження допомоги стало ініціативою нового міністра оборони Піта Гегсета. За даними Білого дому, це вже третій випадок, коли він самостійно призупиняє військову допомогу Україні. Пізніше стало відомо, що такі дії підтримав заступник Гегсета – Елбридж Колбі, відомий прихильністю до концепції «America First» і скептицизмом щодо НАТО.
«Це частина нової стратегії, яку просуває команда Елбриджа Колбі – орієнтація на власні сили та зосередження на Азії, а не на НАТО», – коментує Божко.
Відновлення постачання зброї
Ситуація покращилась 7 липня, під час зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю, Беньяміном Нетаньягу та членами їхніх команд. Трамп заявив, що все ж таки надасть Україні зброю, адже переконаний, що вона наразі є дуже необхідною:
«Ми надішлемо ще зброї. Ми мусимо це зробити, вони повинні мати змогу захищатися. Зараз вони зазнають дуже сильних ударів. Ми мусимо надіслати більше зброї, насамперед оборонної, але вони зазнають дуже, дуже сильних ударів», – наголосив Трамп, додавши: «Так багато людей гинуть у цьому хаосі».

Так, речник Пентагону, Шон Парнелл заявив, що за вказівкою Трампа Міністерство оборони США відправляє Україні додаткові оборонні озброєння, «щоб українці могли захищатися, поки ми [США] працюємо над досягненням міцного миру».

Водночас, в рамках зустрічі, Трамп згадав про нещодавню розмову з Путіним, після якої очільник США лишився незадоволеним: «Я розчарований, чесно кажучи, що Путін не зупинився. Я зовсім не задоволений Путіним», – сказав президент США.
Під час телефонної розмови із Зеленським, Трамп вже пообіцяв негайно надіслати в Україну 10 ракет-перехоплювачів для Patriot та допомогти у пошуку додаткових каналів постачання, повідомляє видання Axios.

Однак, як наголошує експерт:
«Пакет допомоги, закладений ще за Байдена, скоро буде вичерпано. Безоплатна підтримка скоротиться – США підштовхують нас до комерційної моделі оборонної співпраці», – зазначає Ярослав Божко.
Чому все таки призупинили поставки зброї?
За словами речниці Білого дому, Керолайн Левітт, пауза у постачанні зброї для України спричинена тим, що наразі США загалом переглядають свою стратегію військових поставок по всьому світу.

«Це стандартна перевірка Пентагоном усіх озброєнь, всієї допомоги та підтримки, яку США надають усім країнам та регіонам світу, а не лише Україні», – сказала Левітт на брифінгу, додавши що «паузу взяли з метою аналізу, щоб переконатися, що все, що Пентагон відправляє відповідає інтересам нашої армії».
Та Ярослав Божко зазначає, що в майбутньому безкоштовна військова допомога буде обмеженою, і Україна частіше отримуватиме підтримку за рахунок європейських партнерів. На зміну старим механізмам приходять нові – гнучкіші, але менш гарантовані.
«Повернення до поставок абсолютно реалістичне. Але США ймовірно просуватимуть нову модель, де європейські партнери купуватимуть для України американську зброю на комерційній основі», – додає експерт.
Україна має бути готова до нової моделі взаємодії зі США, де безоплатна допомога відходитиме на другий план, а тягар витрат частково лягатиме на плечі європейських союзників.