14 лютого — день, коли прийнято говорити про почуття, дарувати тепло й увагу найдорожчим. Але в умовах війни любов набуває нового значення. Це не лише про романтичні жести – це про підтримку, солідарність і допомогу тим, хто цього найбільше потребує. Саме тому Патронатна служба «Янголи» цього дня організували відкриту донацію крові для пацієнтів Національного наукового центру хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова.
Ця ініціатива не випадкова — щодня сотні військових і цивільних потребують переливання крові. Іноді саме вчасно здана кров стає вирішальною між життям і смертю. Сьогодні разом із усіма охочими донорами свою кров здаватимуть військовослужбовці Патронатної служби «Янголи» та 3-ї штурмової бригади, ветерани, блогери, спортсмени та українські артисти.
Що для них означає така ініціатива? Чому вони вирішили здати кров саме 14 лютого? Які емоції відчувають, коли розуміють, що їхній вчинок може врятувати чиєсь життя?
«Ми вирішили, що 14-те лютого — це дуже хороший день щоб проявити любов, але не лише словами але й справами і поділитись кров’ю. Як на мене це дуже символічний такий жест і чому б не зробити це сьогодні. Як і весь час повномасштабного вторгнення в Україні не вистачає крові, постійно є потреба військових, але також не забуваємо про те що лишилась актуальна потреба і цивільних пацієнтів, важко хворих людей людей, які потрапляють в аварії, тому як ніколи важливо під час війни здавати кров», — розповідає військовослужбовець патронатної служби «Янголи», Наталія «Шрі-Ланка».
Здача крові — це акт любові, який не потребує слів. Це більше, ніж просто вчинок — це можливість подарувати комусь ще один день, ще один шанс, ще одну надію. У лікарнях чекають люди, для яких донорська кров — єдиний порятунок. Це поранені військові, які захищають нас на передовій. Це цивільні, які постраждали від обстрілів. Це пацієнти, яким потрібні термінові операції, і діти, які борються з важкими хворобами. Кожна крапля донорської крові — це можливість подарувати їм надію, силу та віру в те, що вони не самі у своїй боротьбі.
«Я активний донор це моя не перша донація. Я намагаюсь кожні 3 місяці здавати свою кров. Я вважаю, що це найпростіше, що може зробити кожна людина, якщо в неї немає протипоказань», — поділилась з нами громадська діячка Марго.
У той час, коли українські захисники віддають усе за нашу безпеку, ми також можемо зробити свій внесок у перемогу. Кожен з нас може стати частиною великої справи. Бо любов — це дія. І сьогодні вона тече у кожній краплі донорської крові, стаючи доказом того, що справжнє кохання — це турбота, яка рятує життя.