Як повідомляє The Telegraph із посиланням на опитування телекомпанії RND, 59% респондентів заявили, що «ймовірно» або «однозначно» не візьмуть участі в обороні країни. Лише 16% висловили повну готовність це зробити, ще 22% — «ймовірно» готові.
Ці цифри стали серйозним ударом по зусиллях міністра оборони Бориса Пісторіуса, який намагається відродити та переозброїти Бундесвер після десятиліть хронічного недофінансування. У липні Пісторіус представив нову модель військової служби: щорічно планується залучати до армії 40 000 юнаків. Усім 18-річним розсилатимуть анкети, а за потреби — викликатимуть на медогляд. Планом передбачено збільшення чисельності армії з нинішніх 182 000 до 260 000 осіб до 2035 року, а резерву — з 60 000 до 200 000.
Слабка готовність громадян до служби в армії пояснюється історичними й культурними чинниками. Зокрема, багатьох досі стримує почуття провини за воєнні злочини минулого століття, а також переконання, що після Другої світової війни Німеччині армія більше не потрібна. Саме через це загальний військовий обов’язок було скасовано ще в 2011 році.
Однак після вторгнення Росії в Україну в Німеччині відбулося радикальне переосмислення безпекової політики, відоме як Zeitenwende (перелом епох). Новий канцлер Фрідріх Мерц, який переміг на виборах у лютому 2025 року, заявив: «Німеччина повернулася» й пообіцяв активно протидіяти агресії Путіна. Його уряд ініціював історичну реформу боргу, яка дозволяє уряду фактично необмежено фінансувати оборону, якщо витрати перевищують 1% ВВП.
Також було створено окремий інфраструктурний фонд обсягом 500 млрд євро, що має модернізувати транспортну мережу Німеччини. Це критично важливо в рамках планів НАТО — у разі повномасштабної війни Німеччина стане ключовим транзитним коридором для перекидання військ і техніки на східний фронт.
Тим часом інші країни НАТО також зміцнюють обороноздатність: Польща стане третьою в Альянсі за кількістю танків, поступаючись лише Туреччині та Греції, а в Естонії розглядають розміщення корпусу НАТО біля кордонів РФ.